ТРИАЦЕТИН

ТРИАЦЕТИН, Triacetin (PhEur, BP, USP); хім. назва 1,2,3-Propanetriol triacetate (CAS 102-76-1); син.: Captex 500, E1518, glycerol triacetate; glyceryl triacetate, triacetinum, triacetyl glycerine — безбарвна в’язка рідина зі специфічним запахом.

C9H14O6                                            Мол. м. 218,21

Triacetin.eps

Одержують шляхом етерифікації гліцерину оцтовим ангідридом. Властивості: Тсамозайм — 432 °C; Ткип — 258 °С; густина — 1,16 г/см3 (при 25 °C); Тспал — 153 °C (у відкритому тиглі); Тзамерз — 3,2 °C; Тпл –78 °C; показник заломлення nD25 — 1,4296; щільність пари — 7,52 (повітря =1); тиск пари — 133 Па при 100 °C; в’язкість (динамічна): 1111 мПа·с — при –17,8 °C, 17,4 мПа·с — при 25 °C, 1,8 мПа·с — при 100 °C; розчиняється у воді (1:14), змішується із сірковуглецем, хлороформом, 95% етанолом, толуолом та етером. Несумісний із металами і може реагувати з окиснювачами.

Використовують у фармацевтичній технології як гідрофільний пластифікатор (у концентрації 10–35%) у складі покриттів для капсул, таблеток або гранул, а також для виготовлення косметичних засобів та харчових продуктів як розчинник та фіксатор запаху.

Т. — нетоксична речовина, не викликає подразнення. Стабільний при зберіганні в добре закритій неметалевій тарі у прохолодному сухому місці.

Fiume M.Z. Final report on the safety assessment of triacetin // Int. J. Toxicol. — 2003. — № 22; Williams R.O. Influence of plasticization and curing conditions on the mechanical properties of aqueous based cellulose acetate films // Pharma. Sci. — 1999. — № 9 (6).