НАТРІЮ ФОСФАТ ДВООСНОВНИЙ

НАТРІЮ ФОСФАТ ДВООСНОВНИЙ, Sodium Phosphate (описаний у всіх провідних фармакопеях), Anhydrous dibasic sodium phosphate (CAS № 7558-79-4), Dibasic sodium phosphate dihydrate (CAS № 10028-24-7), Dibasic sodium phosphate dodecahydrate (CAS № 10039-32-4), Dibasic sodium phosphate heptahydrate (CAS № 7782-85-6), Dibasic sodium phosphate hydrate (CAS № 10140-65-5), Dibasic sodium phosphate monohydrate (CAS № 118830-14-1); син.: dinatrii phosphas anhydricus; dinatrii phosphas dihydricus; dinatrii phosphas dodecahydricus; disodium hydrogen phosphate; disodium phosphate; E339; phosphoric acid, disodium salt; secondary sodium phosphate; sodium orthophosphate. Відповідно до USP 32 Н.ф.д. — суха речовина або речовина, яка містить 1; 2; 7 або 12 молекул гідратної води. Безводний Н.ф.д. — білий порошок; дигідрат — білий або майже білий кристалічний порошок без запаху; гептагідрат — безбарвні кристали чи біла гранульована або затверділа сіль, що вицвітає в теплому, сухому повітрі; додекагідрат — безбарвні або прозорі кристали. 1 г Н.ф.д. безводного становить ≈14,1 ммоль натрію і 7,0 ммоль фосфату; 1 г Н.ф.д. дигідрату ≈11,2 ммоль натрію і 5,6 ммоль фосфату; 1 г Н.ф.д. гептагідрату ≈7,5 ммоль натрію і 3,7 ммоль фосфату; 1 г Н.ф.д. додекагідрату ≈5,6 ммоль натрію і 2,8 ммоль фосфату.

Na2HPO4                                       Мол. м. 141,96 (безводний)

Na2HPO4•H2O                                 Мол. м. 159,94 (моногідрат)

Na2HPO4•2H2O                         Мол. м. 177,98 (дигідрат)

Na2HPO4.7H2O                               Мол. м. 268,03 (гептагідрат)

Na2HPO4.12H2O                                Мол. м. 358,08 (додекагідрат)

Отримують нагріванням кісток до білого кольору — кістковий фосфат (кісткова зола), або мінеральний фосфорит. Використовують як джерело кальцію фосфату триосновного, який є вихідним матеріалом у промисловому виробництві Н.ф.д. Має такі властивості: рН 9,1 для 1% водного розчину безводного матеріалу при 25 °C, насичений водний розчин додекагідрату має рН ≈ 9,5; рKa1 — 2,15 при 25 °C; pKa2 — 7,20 при 25 °C; pKa3 — 12,38 при 25 °C; безводна форма Н.ф.д. — гігроскопічна і поглинає до 7 моль води на повітрі, в той час як гептагідрат — стабільний на повітрі; із сироваткою ізотонічні: 2,23% водний розчин дигідрату та 4,45% водний розчин додекагідрату; добре розчинні у воді, особливо — у гарячій або киплячій; безводні форми Н.ф.д. розчинні у воді у співвідношенні 1:8, гептагідрат — 1:4, додекагідрат — 1:3; практично нерозчинні в етанолі 95%. Безводна форма Н.ф.д. — гігроскопічна. При нагріванні до 40 °C додекагідрат плавиться, при 100 °C — втрачає кристалізаційну воду, при нагріванні до темно-червоного жару (≈240 °C) перетворюється на пірофосфат (Na4P2O7).

Н.ф.д. використовують у різних фармацевтичних ЛП як буферний та зв’язувальний агент. Із терапевтичною метою застосовують як м’який проносний компонент та при лікуванні гіпофосфатемії (дефіциту фосфату в організмі). Н.ф.д. також використовують у харчових продуктах, напр., як емульгатор у плавлених сирах. Фосфат бере участь у багатьох фізіологічних процесах в організмі, тому що є основним аніоном внутрішньоклітинних рідин. Надмірне введення фосфату, зокрема в/в, ректально у хворих із нирковою недостатністю, може спричинити гіперфосфатемію, гіпокальціємію або інший дисбаланс електролітів. Побічні ефекти трапляються рідше після перорального введення, хоча фосфати діють як м’які сольові проносні компоненти при пероральному або ректальному введенні. Отже, шлунково-кишкові розлади, у т.ч. діарея, нудота і блювання, можуть виникнути після використання Н.ф.д. як допоміжної речовини в пероральних ЛП.

Н.ф.д. несумісний з алкалоїдами, антипірином, хлоралгідратом, свинцю ацетатом, пірогалолом, резорцином, кальцію глюконатом і ципрофлоксацином. Взаємодія між кальцієм і фосфатом спричиняє утворення нерозчинних кальцій-фосфатних преципітатів, можлива у парентеральних домішках. Н.ф.д. може подразнювати шкіру, очі та слизові оболонки, тому при роботі з ним рекомендується використовувати засоби індивідуального захисту. Водні розчини Н.ф.д. стабільні й можуть бути стерилізовані в автоклаві. Сипучий матеріал слід зберігати в герметичному контейнері в прохолодному, сухому місці.

Подібні властивості мають: калію фосфат двоосновний, натрію фосфат одноосновний, натрію фосфат триосновний.

Калію фосфат двоосновний, Dibasic potassium phosphate (CAS № 7758-11-4); син.: dipotassium hydrogen orthophosphate; dipotassium hydrogen phosphate; dipotassium phosphate; E340; potassium phosphate — безбарвний або білий гранульований, гігроскопічний порошок. 1 г калію фосфат двоосновний становить ≈ 11,5 ммоль калію і 5,7 ммоль фосфату.

K2HPO4                                       Мол. м. 174,15

Властивості: pH 8,5–9,6 для 5% водного розчину при 25 °C; 2,08% водний розчин ізотонічний із сироваткою; легкорозчинний у воді, дуже малорозчинний в етанолі 95%.

Натрію фосфат триосновний, Tribasic sodium phosphate (CAS № 7601-54-9 для безводного матеріалу); син.: E339; trisodium orthophosphate; trisodium phosphate; TSP.

Na3PO4•H2O                       Мол. м. 163,94
(для безводної речовини)

Мол. м. 380,06 (для додекагідрату (12H2O))

Властивості: pH 12,1 (для 1% водного розчину безводної речовини при 25 °C), рН 12,0-12,2 (для 1% водного розчину додекагідрату при 25 °C); щільність — 1,3 г/см3 для безводної речовини, 0,9 г/см3 для додекагідрату; безводний натрію фосфат триосновний розчинний у воді у співвідношенні 1:8, додекагідрат — 1:5 при 20 °С.

Holland P.C. Prenatal deficiency of phosphate, phosphate supplementation, and rickets in very-low-birthweight infants // Lancet. — 1990. — Vol. 335; Johnson C.E. Management of hypophosphatemia // Clin. Pharm. — 1988. — Vol. 7; Lloyd C.W. Food Chemicals Codex. — 6th edn. — Bethesda, 2008; Martin R.R. Fatal poisoning from sodium phosphate enema: case report and experimental study // J. Am. Med. Assoc. — 1987. — Vol 257; Sax’s Dangerous Properties of Industrial Materials / Еd. by R.J. Lewis. — 11th edn. — New York, 2004; Sweetman S.C. Martindale: The Complete Drug Reference. — 36th edn. — London, 2009.