НАТРІЮ СУЛЬФІТ

НАТРІЮ СУЛЬФІТ, Sodium Sulfite (USP-NF), Anhydrous Sodium Sulphite (BP, PhEur), Dried Sodium Sulfite (JP), Sodium sulfite (CAS № 7757-83-7), EINECS № 231-821-4; син.: disodium sulfite; exsiccated sodium sulfite; E221; natrii sulfis anhydricus; sulfurous acid disodium salt — гігроскопічний білий порошок або гексагональні призми без запаху. Комерційний Н.с. часто представлений у вигляді порошку від білого до коричневого або рожевого кольору, що не відповідає фармакопейній специфікації.

Na2SO3                                       Мол. м. 126,04

Отримують взаємодією газоподібного діоксиду сірки з розчином натрію гідроксиду, випарюють, нейтралізують натрію гідроксидом при температурі >33,6 °C, отримують безводний Н.с. (нижче цієї температури отримують гептагідрат). Властивості: pH 9 для водного розчину; щільність — 2,633 г/cм3; розчинний у воді (1:3,2), гліцеролі, практично нерозчинний в етанолі (95%).

Н.с. використовують у фармацевтичних парентеральних, інгаляційних, пероральних та місцевої дії препаратах як антиоксидант (аналогічно натрію метабісульфіту), а також у косметиці й харчових продуктах. Ефективний протимікробний консервант, зокрема проти грибків при низькому значенні рН (0,1%).

Н.с. — нетоксична і неподразлива речовина (однак зареєстровані випадки контактного дерматиту і реакцій гіперчутливості). Добова доза для Н.с. встановлена на рівні до 350 мг/кг маси тіла. Н.с. несумісний з кислотами, окиснювачами, багатьма білками і вітаміном В1 (див. Натрію метабісульфіт). Зберігають у добре закритій тарі в прохолодному, сухому місці. У розчині Н.с. повільно окиснюється до сульфату від розчиненого кисню; сильні кислоти спричиняють утворення сірчистої кислоти/сірки діоксиду. При нагріванні розкладається з виділенням оксидів сірки.

Подібні властивості мають: Н.с. гептагідрат, натрію метабісульфіт.

Н.с. гептагідрат, Sodium sulfite heptahydrate (CAS № 7785-83-7); син.: natrii sulfis heptahydricus — безбарвні кристали; занесений до PhEur 6.

Мол. м. 252,15

Властивості: щільність — 1,56 г/cм3; розчинний у воді (1:1,6), гліцеролі (1:30), помірно розчинний в етанолі 95%. Нестійкий — окиснюється на повітрі до сульфату.

Gunnisson A.F., Jacobsen D.W. Sulphite hypersensitivity: a critical review // CRC. Crit. Review. Toxicol. — 1987. — Vol. 17. — № 3; Food Chemicals Codex. — 6th edn. — Bethesda, 2008; Islam M.S. Photoprotection of daunorubicin hydrochloride with sodium sulfite // PDA J. Pharm. Sci. Technol. — 1995. — Vol. 49; Nair B., Elmore A.R. Final report on the safety assessment of sodium sulfite, potassium sulfite, ammonium sulfite, sodium bisulfite, ammonium bisulfite, sodium metabisulfite and potassium metabisulfite // Int. J. Toxicol. — 2003. — Vol. 22. — № 2; Sax’s Dangerous Properties of Industrial Materials / Еd. by R.J. Lewis. — 11th edn. — New York, 2004; Vissers-Croughs K.J. Allergic contact dermatitis from sodium sulfite // Contact. Dermatitis. — 1988. — Vol. 18. — № 4.


Інші статті автора