ПАПАВЕРИНУ ГІДРОХЛОРИД

ПАПАВЕРИНУ ГІДРОХЛОРИД (Papaverini hydrochloridum), 1-(3,4-диметоксибензил)-6,7-диметоксиізохіноліну гідрохлорид.

C20H21NO4·HCl                                                           Мол. м. 375,9

Papaverini hydrochloridum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок без запаху, гігроскопічний, ледь гіркого смаку, помірнорозчинний у воді, розчинний у хлороформі, малорозчинний в етанолі, нерозчинний в ефірі; рН 3,0–4,0 (1% водний розчин), УФ-спектр: λmax=250 нм, 280 нм, 303 нм (в 0,01 М хлоридній кислоті). Зберігають у герметично закупореній тарі, в захищеному від світла місці.

Ідентифікують за УФ-спектром; при додаванні розчину натрій ацетату виділяється вільна основа папаверину (Тпл =145–147 °С); при обережному нагріванні в оцтовому ангідриді на водяній бані в присутності сульфатної кислоти з’являється фіолетове забарвлення; за характерною реакцією на хлориди; бромна вода виділяє з розчину жовтий осад бромпапаверину гідроброміду; спиртовий розчин йоду виділяє з розчину темно-червоні кристали гідройодиду дийодпапаверину; пікринова кислота осаджує жовтий пікрат папаверину з Тпл 220 °С. Кількісно визначають неводним титруванням у безводній оцтовій кислоті в присутності меркурій (ІІ) ацетату (індикатор — кристалічний фіолетовий).

Фармакологічна група. A03A D01 — спазмолітичні препарати.

Фармакологічні ефекти. Спазмолітична, гіпотензивна дія, розширює судини (в т.ч. судини головного мозку).

Застосування. Спазми периферичних судин, судин головного мозку; ендартеріїт, спазми гладких м’язів органів черевної порожнини, бронхів; премедикація (як допоміжна речовина) (див. Спазмолітичні препарати).

Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник ВИДАЛЬ. Лекарственные препараты в России. — М., 2001; Швайка Ол. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; European Pharmacopoeia 5.