ПАНЗООТІЯ

ПАНЗООТІЯ (грец. pan — усе, ціле + zoon — тварина) — вищий ступінь розвитку епізоотії, а також кількісне вираження інтенсивності (напруження) епізоотичного процесу; надзвичайно широке розповсюдження інфекційної хвороби тварин, яке охоплює країну, кілька країн, материк. До інфекційних хвороб тварин, які мають тенденцію до панзоотичного розповсюдження, слід віднести передусім ящур, а також чуму великої рогатої худоби, чуму свиней, чуму птахів, інфекційний енцефаломієліт коней і деякі інші. Періоди панзоотичного розповсюдження названих хвороб, як правило, змінюються періодами відносного благополуччя. Причини виникнення П. різноманітні. При ящурі можна відзначити зміну збудника і виникнення його нових варіантів з новими біологічними властивостями. Істотний вплив на панзоотичне розповсюдження інфекційних хвороб чинять соціальні та економічні (господарські) фактори, які змінюють умови існування та зв’язані з ними умови утримання тварин. Успішна боротьба з П. залежить від ступеня вивчення хвороб, науково розроблених методів боротьби з ними і своєчасного та раціонального їх застосування.

Ветеринарная энциклопедия. — М., 1973.