ЛОГІСТИЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА

ЛОГІСТИЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА — інтерактивна структура ФП, що містить персонал, обладнання та процедури (технології), об’єднані в інформаційний потік, використовувані логістичним менеджментом для планування, регулювання, контролю та аналізу функціонування Л.і.с., яка складається із взаємопов’язаних підсистем, що здійснюють інформаційно-комп’ютерне підтримання всіх функцій логістичного менеджменту та зв’язок із зовнішнім середовищем.

Компонентами Л.і.с. ФП є комп’ютерні засоби, що функціонують на базі певних програмних засобів і обслуговуються відповідним персоналом. Усі компоненти Л.і.с. об’єднані в систему та функціонують на принципах логістичного системного підходу до управління ФП. Головна мета створення Л.і.с. на ФП — висока швидкість обробки інформації та оперативність прийняття логістичних рішень, що дозволить інформаційним технологіям стати організаційною основою ефективної діяльності підприємств.

На рівні окремого ФП Л.і.с. можуть поділятися на три групи: 1) планові — інформаційні системи для ухвалення довгострокових рішень про структуру та стратегію, що використовуються для створення та оптимізації ланок логістичного ланцюга. Для них характерна пакетна обробка завдань. Ці системи створюються на адміністративному рівні управління і служать для ухвалення довгострокових рішень стратегічного характеру. До вирішуваних ними завдань належать створення та оптимізація ланок логістичного ланцюга; управління умовно-постійними даними (даними, які мало змінюються); планування потокових процесів; загальне управління запасами; управління резервами ФП щодо підвищення ефективності управління потоковими процесами та інші завдання; 2) диспетчерські (диспозитивні) — інформаційні системи для ухвалення рішень на середньо- та короткострокову перспективу, що забезпечують налагодженість роботи Л.і.с. на рівні управління складом або цехом і створюють умови для забезпечення злагодженої роботи; 3) виконавські — інформаційні системи для виконання повсякденних справ, які використовуються на адміністративному й оперативному рівнях управління, містять елементи короткострокової диспозиції та вирішують різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням обслуговування виробництва, управлінням переміщеннями тощо.

За оцінками фахівців, на Л.і.с. припадає 10–20% усіх логістичних витрат ФП, і при їх побудові необхідно дотримуватися таких принципів: 1) використання апаратних і програмних модулів; 2) можливості поетапного створення системи; 3) чіткого встановлення «місць стику»; 4) гнучкості системи з огляду на специфічні вимоги конкретного застосування; 5) прийнятності системи для користувача діалогу «людина — машина». При створенні та застосуванні Л.і.с. на ФП необхідне їх внутрішнє та зовнішнє правове регулювання. Внутрішнє правове регулювання Л.і.с. пов’язане з необхідністю створення правового режиму роботи та взаємодії підрозділів ФП і ланцюгів усередині системи логістичного управління (фінансування, стимулювання, наявність стандартів і положень тощо). Зовнішнє правове регулювання Л.і.с. пов’язане із взаємодією предметів і ланцюгів макросистеми. Постачальниками та споживачами інформації є суб’єкти фармацевтичної галузі, органи влади (МОЗ України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна служба України з контролю за наркотиками, Державна служба України з лікарських засобів, Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, обласні й місцеві органи влади), банківські, посередницькі, транспортні, складські, страхові та інші організації, галузеві вищі навчальні заклади та науково-дослідні інститути. Структура інформаційних потоків у процесі товароруху ЛП та їх взаємозв’язок наведені на рисунку.

Важливою умовою розвитку інформаційних мереж у фармації є впровадження стандартів ISO. Стандарт ІSO 7498 регламентує зв’язок відкритих систем (OSI — Open Systems Interconnection) і встановлює модель для відкритої передачі даних, яку застосовують у міжнародному масштабі як еталон. Стандарт описує завдання, які має вирішувати комп’ютер, щоб «домовитися» з комп’ютером іншого виробника, та систематизує потребу пристосування і стандартизації. Кожен із семи рівнів моделі являє собою сукупність пов’язаних за змістом функцій. При цьому можливе внесення змін у способи реалізації функцій певного рівня без впливу на інші рівні та на всю передачу. Стандарт ІSО 9735 «Електронна передача даних для управління, торгівлі і транспорту» (EDIFACT — Electronic Data Interchange for Administrtion, Commerce and Transport) установлює синтаксис для єдиного кодування інформації про комерційні процеси і правила для їх записування. Дані укладаються в заздалегідь певні сегменти змінної довжини, тобто в повідомлення різних типів. Інформація передається в закодованій формі, завдяки чому економляться час і витрати на зв’язок. Етапи розвитку Л.і.с. наведено в таблиці.

За даними наукових джерел, на сьогодні в аптеках і аптечних мережах в основному впроваджені такі системи, як 1С бухгалтерія, БЕСТ, Інотек, ІНФІН, Інсофт, Суперменеджер, Турбо-бухгалтер, Інфобухгалтер тощо. До показників оцінки ефективності інформаційного потоку належать показники документального забезпечення управлінської діяльності, показники технологічного забезпечення управлінської діяльності, показники забезпечення підприємства управлінською інформацією, рівень точності вихідної інформації за i-м параметром цільової функції, показник повноти інформації, показник абсолютної значущості вхідної інформації за i-тим параметром, показник відносної значущості інформації про i-й параметр відносно всієї інформації. Упровадження і використання автоматизованих інформаційних систем управління потоковими процесами на ФП дозволяє вивільнити людські ресурси, скоротити заморожені кошти для розвитку підприємства, підвищити конкурентоспроможність завдяки підвищенню оперативності й обґрунтованості прийняття управлінських рішень, залучити нових клієнтів і підвищити якість їх обслуговування та інформаційного забезпечення.

Крикавський Є.В. Логістичне управління: Підручн. — Львів, 2005; Парновський Б.Л., Слабий М.В., Заліська О.М. Фармацевтична інформатика. — Львів, 2008; Посилкіна О.В., Сагайдак-Нікітюк Р.В., Загорій Г.В. та ін. Логістичний менеджмент фармацевтичного підприємства: Моногр. — Х., 2011; Robertson J., Walkom E., PearsonS.A., Hains I. et al. The impact of pharmacy computerised clinical decision support on prescribing, clinical and patient outcomes: a systematic review of the literature // Int. J. Pharm. Pract. — 2010. — № 2; Seyyed M.R.F., Mahdi Ya. Fuzzy Logic Expert Systems in Hospital: A Foundation View // J. Appl. Sciences. — 2011. — № 1; Understanding the pharmaceutical care concept and applying it in practice. — Vienna, 2010.