ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РЕСУРСИ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РЕСУРСИ — сукупність накопичених знань, ідей, компетенцій, інформації, що має наукову і комерційну цінність та може бути використана для створення і виробництва ФП, у тому числі інноваційних, в інтересах підвищення якості життя та здоров’я населення. Науково обґрунтовані підходи до формування та управління І.р. є підґрунтям інноваційного розвитку будь-якого ФП в умовах ринкової конкуренції. Формування І.р. ФП здійснюється на підставі їх придбання, з одного боку, і нарощування власних І.р. шляхом самостійних розробок, ідей, навчання — з іншого. Стосовно І.р. відсутнє поняття «фізичного зносу», як це властиво для матеріальних ресурсів. Для І.р. більш характерний моральний «знос», пов’язаний зі старінням і втратою потенціалу знань. З іншого боку, процес використання І.р. може супроводжуватися їх збільшенням і розвитком. Розрізняють інвестиції в матеріальну базу І.р. компанії та у множення і придбання знань в їх чистому вигляді, у створення «банку знань». Згідно з концепцією А. Брукінга інтелектуальний капітал, отже, й І.р., вміщують кілька елементів: структурні активи, людські ресурси, ринкові активи.

Структурні активи у фармації — це ті технології, методи і процеси, які роблять роботу ФП, науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів більш ефективною. Структурні активи поділяються на організаційно-управлінські ресурси, соціальні ресурси (капітал) та інтелектуальну власність. У свою чергу, організаційно-управлінські ресурси у фармації мають стратегічні напрямки діяльності підприємства, організаційну структуру інноваційної діяльності, інноваційну культуру, систему мотивації персоналу в умовах інноваційного розвитку, сучасні інформаційні системи. Сьогодні організаційно-управлінські ресурси у вітчизняній фармації перш за все мають бути спрямовані на формування інноваційного потенціалу розвитку, розроблення та впровадження оригінальних і гібридних препаратів, реалізацію політики імпортозаміщення. Інноваційна культура характеризує сприйнятливість топ-менеджментом компаній та персоналом нових ідей, нових стратегічних напрямків, їх готовність і здатність до підтримання та реалізації нововведень у всіх сферах діяльності. До складу структурних активів входить також соціальний капітал, який містить корпоративну культуру організації, її соціальну відповідальність перед суспільством, споживачами, власним персоналом, ступінь соціалізації праці. При виробництві й виведенні на ринок нових ЛП важливий не лише позитивний науково-технічний, економічний, а й соціальний результат, оскільки фармація є соціально значущою галуззю і її діяльність впливає на рівень соціально-економічної та біологічної безпеки країни і людства в цілому. Це, у свою чергу, передбачає, що життєво необхідні ЛП, які входять до Державного формуляра та передбачені для стандартних методів лікування, мають бути доступними для населення, при цьому надзвичайно важлива їх доступність для соціально незахищених верств населення.

Людські ресурси у фармації — це вчені, науковці, науково-педагогічні працівники, які володіють персональними компетенціями і здатні професійно діяти в різноманітних ситуаціях, приймати правильні рішення, забезпечувати їх виконання, а також їх освіта, рівень кваліфікації, вміння та навички, досвід, енергія, ставлення до роботи, до клієнтів, рівень загальної культури тощо. Людські ресурси містять також такі елементи, як винахідницька активність, сталість кадрового складу, існуюча система навчання та розвитку персоналу. Результатами інвестицій у людські ресурси можуть бути зростання рівня освіти, накопичення професійного досвіду, розвиток особистих зв’язків, поліпшення здоров’я, підвищення мобільності персоналу, оволодіння масивами інформації. Виділяють такі основні завдання фармацевтичної компанії для розвитку людського капіталу: 1) підтримання на необхідному рівні капіталу освіти; для цієї мети використовують систему безперервної професійної освіти; 2) організація перепідготовки персоналу для запобігання моральному старінню знань працівників унаслідок появи принципово нових засобів виробництва, технологій, інформації і т.п. Серед найбільш актуальних програм перепідготовки персоналу у фармації можна визначити такі: 1) «Сучасні тенденції управління якістю», «Міжнародні стандарти ISO серії 9000», «Належна виробнича практика», «Інтегровані системи якості», «Основні інструменти управління сучасним виробництвом», «Механізми управління персоналом», «Новітні технології виробництва ЛП», «Вимоги до системи документації в умовах менеджменту якості», «Валідація обладнання та аналітичних методик»; 2) розвиток і вдосконалення інтелектуальної культури працівників; в інноваційному виробництві — креативність працівника. Здатність створювати нові продукти, технології, послуги стає найбільш важливим чинником забезпечення конкурентоспроможності як самої людини, так і фірми, і національної економіки в цілому; 3) формування у співробітників корпоративної культури, розвиток і вдосконалення особових характеристик людини, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність людського капіталу, а отже, і конкурентоспроможність фірми в цілому; 4) підвищена увага до фізіологічних характеристик працівників (спеціальні програми щодо запобігання виробничому травматизму, боротьба з курінням, алкоголізмом, наркоманією).

Ринкові активи ФП — це потенціал зростання ринкової частки, який забезпечується нематеріальними активами, пов’язаними з ринковими операціями, такими, як торговельні марки, бренди, ліцензійні договори, портфелі замовлень. Крім того, до ринкових активів компанії традиційно також належать: імідж, ділова репутація, усталеність партнерських відносин, конкурентні переваги, ринкова позиція. Значимість ринкових активів полягає в тому, що вони забезпечують конкурентну перевагу в зовнішньому середовищі, гарантуючи обізнаність покупців щодо особливостей діяльності підприємства та його продукції. Бренд ЛП складається з багатьох складових, основними серед яких є його якість, ефективність і безпека, які підтверджені доказовими багатоцентровими клінічними дослідженнями і часом. Власнику торговельної марки необхідно постійно піклуватися про якість фармацевтичної продукції, яку він виробляє. Узагальнена структура І.р. у фармації наведена на рисунку.

intelect_resursy.ai

Рисунок. Узагальнена структура інтелектуальних ресурсів ФП

І.р. завдяки активній інноваційній діяльності та управління знаннями трансформуються в інтелектуальний капітал, який забезпечує стратегічну конкурентоспроможність ФП і відповідно стійкі темпи їх соціально-економічного розвитку.

Ильин В.А., Гулин К.А., Ускова Т.В. Интеллектуальные ресурсы как фактор инновационного развития // Экон. и соц. перемены: факты, тенденции, прогноз. — 2010. — Т. 11. — № 3; Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы организации. — СПб., 2009; Brooking A. Intellectual Capital: Core Asset for the Third Millennium. — London, 1996; Posylkina O.V., Litvinova E.V. Intellectual resources: essence, actuality and special aspects in pharmacy // Collection of materials of the international scientific conference «Economics, healthcare and education in the modern world» (October 3–8, 2013, Opole, Poland) Vol. 2.