СУЛЬФАТІАЗОЛ

СУЛЬФАТІАЗОЛ (Sulfathiazolum), 4-Аміно-N-(тіазол-2-іл)бензолсульфонамід.

C₉H₉N₃O₂S                                    Мол. м. 255,3

АФІ синтетичного походження. Білий або ледь жовтий кристалічний порошок, нерозчинний у воді, етері, дихлорметані, малорозчинний в етанолі. Розчиняється в розведених розчинах лугів і розведених неорганічних кислотах. Т_пл — 200–203 °С. Зберігають у щільно закупореній тарі у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за Т_пл; методом ТШХ; за утворенням брудно-фіолетового осаду з розчином міді сульфату; за реакцією утворення азобарвника з лужним розчином β-нафтолу. Кількісно визначають нітритометричним титруванням, момент еквівалентності визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. J01E B07 — протимікробні препарати.

Фармакологічні ефекти. Антибактеріальна (бактеріостатична) дія відносно стрептококів, пневмококів, гонококів, стафілококів, кишкової палички.

Застосування. Опіки всіх ступенів, включаючи радіаційні; пролежні, трофічні виразки гомілки, пневмонія, менінгіт, стафілококовий та стрептококовий сепсис.

Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia. — 28 Ed., London, 1982.