Сульфален (Sulfalenum), 4-Аміно-N-(3-метоксипіразин-2-іл)бензолсульфонамід.
C11H12N4O3S Мол. м. 280,3
АФІ синтетичного походження. Білий або білий із ледь жовтим відтінком кристалічний порошок без запаху. Практично нерозчинний у воді, легкорозчинний у розчинах лугів і кислот. УФ-спектр: у водному розчині NaOH λmax=325 нм; у хлороводневій кислоті λmax=289 нм. Зберігають у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за УФ-спектром лужного (λ=310–340 нм) та кислого (λ=275–310 нм) розчину препарату; за реакцією утворення азобарвника з β-нафтолом; за реакцією з розчином купрум (ІІ) сульфату в лузі (осад брудно-зеленого кольору, що переходить у зеленувато-блакитний). Кількісно визначають нітритометричним титруванням у середовищі хлороводневої кислоти (індикатор — йодкрохмальний папір).
Фармакологічна група. J01E D02 — протимікробні препарати (сульфаніламіди).
Фармакологічні ефекти. Протимікробна (бактеріостатична) дія, спектр дії — широкий; протипротозойна дія.
Застосування. Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами: бронхіт, осередкова та крупозна пневмонії; холецистит, холангіт, пієліт, цистит, уретрит; ранова інфекція; абсцеси; мастит; остеомієліт; отит; синусити; трахома; стійкі до терапії форми малярії (у комбінації з протималярійними препаратами), токсоплазмоз (див. Сульфаніламіди).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia / 28 Ed, London, 1982.