ЕТИЛВАНІЛІН

ЕТИЛВАНІЛІН, Ethyl Vanillin (USP), хімічна назва 3-Ethoxy-4-hydroxybenzaldehyde (CAS №121-32-4); син.: Bourbonal; ethylprotal; ethylprotocatechuic aldehyde; 4-hydroxy-3-ethoxybenzaldehyde; Rhodiarome; vanillal — білі або ледь жовтуваті кристали з характерним інтенсивним запахом ванілі.

C9H10O3                                             Мол. м. 166,18

etilvanilin.ai

Одержують синтетично із гветолу шляхом реакції його конденсації з кислотою гліоксиловою з отриманням відповідної похідної мигдальної кислоти, подальшого окиснення та декарбоксилування продуктів реакції. У природі немає. Властивості: Ткип=285 ˚С; Тзайм=127 ˚С; Тпл=76–78 ˚С; щільність до усадки — 1,05 г/см3; вологість — 1%; вільно розчиняється в лужних розчинах гідроксидів, хлороформі, етері; розчиняється в гліцерині, пропіленгліколі, етанолі 95% (1:2); погано розчиняється у воді (1:250 при 20 ˚С та 1:100 при 50 ˚С); при контактуванні із залізом та сталлю розкладається з утворенням продукту червоного кольору зі специфічним запахом, у водному середовищі — з неоміцин сульфатом або сукцинілсульфатіазолом набуває жовтого кольору (див. Ванілін).

Е. використовують у фармацевтичній, косметичній та харчовій промисловості як ароматизатор та замінник ваніліну. Входить до складу таблеток, капсул, сиропів та суспензій у концентрації 0,01%; до складу парфумерних композицій, харчових продуктів, напоїв та кондитерських виробів у концентрації 0,002–0,025%. Е. забезпечує смакові та ароматичні властивості, приблизно в 2 рази інтенсивніші за ванілін і, отже, кількість матеріалу, необхідного для отримання еквівалентного аромату ванілі, може бути зменшена, що сприяє зменшенню витрат матеріалу. Проте перевищення певних меж концентрації може надавати композиції неприємний, злегка гіркуватий смак та аромат. Зберігають у герметичних контейнерах у сухому прохолодному місці (див. також Ванілін).

Allen L.V. Featured excipient: flavor-enhancing agents // Int. J. Pharm. Compound. — 2003. — № 7; Rowe R.C., Sheskey P.J., Quinn M.E. Handbook of Pharmaceutical Excipients. — London — Chicago, 2009.


Інші статті автора