ТОПОЛЯ

ТОПОЛЯ — Populus L., рід рослин родини вербові Salicaceae Mirb (давньогрецьк. populus — народний, древньолат. назва рослини від «palpito» — тріпотіти — за гру листя при поривах вітру).

Усі Т. в основному могутні дводомні дерева завв. до 45 м, а інколи й 60 м, з діаметром стовбура до 1,5 і навіть 3–4 м, з дрібними одностатевими квітками, зібраними у пониклих сережках, які з’являються до початку розпускання листя. Листя чергові цільні, черешкові, голі або опушені. Крона може бути різною — яйцевидною, пірамідальною, плакучою. Плід — коробочка із дрібним насінням, забезпеченим летючками у вигляді пучка волосків («тополиний пух»). Більшість видів Т. належать до помірного клімату. Найбільш багата видами Т. Азія, за нею — Північна Америка, в Європі видів менше, а в Африці зовсім мало. В Україні зростає три автохтонні види Т.: чорна (P. nigra L.), біла (P. alba L.) і тремтяча (P. tremula L.) поширені по всій території як домішка у хвойних та широколистяних лісах. Крім названих видів, у лісових насадженнях, ботанічних садах та парках росте понад 30 видів Т., інтродукованих свого часу в Україні, та велика кількість гібридних форм.

Медичне значення мають кора, бруньки та листя рослин роду Populus L. Здебільшого використовуються бруньки, які заготовляють рано навесні, коли вони набухли, але ще не почали розвиватися, тобто коли покриваючі їх лусочки ще не почали розходитися. Бруньки зазвичай дуже клейкі, вкриті прозорим бальзамом від жовтого до оранжевого кольору, який при висиханні набуває темно-каштанового або чорного кольору. Бруньки кожного окремого виду Т. мають характерний аромат. Кору заготовляють напровесні під час сокоруху, листя — наприкінці весни та влітку і сушать за загальними правилами.

У сировині Т. виявлені вуглеводи, зокрема цукри: глюкоза, фруктоза, рамноза, маніт, рафіноза, арабіноза, ксилоза, сахароза, полісахариди (до 4%), пектинові речовини (до 6%); амінокислоти: аланін, валін, лейцин, ізолейцин, метіонін, фенілаланін, гліцин, серин, треонін, тирозин, аспарагінова та глутамінова кислоти, лізин, аргінін, гістидин; ліпіди (до 12%), зокрема жирні кислоти: капронова, лауринова, ізоміристинова, міристинова, пальмітинова, гептадеканова, ізостеаринова, стеаринова, петрозелинова, олеїнова, лінолева, ліноленова, ізоарахінова, арахісова, ейкозадієнова, генейкозанова, бегенова, ерукова, лігнациринова, церотова; азотисті речовини: зеатин, О-D-глюкопіранозид зеатину, О-D-глюкопіранозид дигідрозеатину, О-D-глюкопіранозил-9-D-рибофуранозид дигідрозеатину, О-D-глюкопіранозидо-9-D-рибофуранозид зеатину, дигідрозеатин; фенологлікозиди (до 9%): саліцин (>0,1%), поплін (>0,1%), салікортин (>0,1%), ніграцин (>0,1%), тремулоїдин (0,1%), тремулацин (0,1%), саліцилтремулоїдин; похідні бензойної та коричної кислот (до 4%): кавова, n-кумарова, ферулова, ізоферулова, 3,4,-диметоксикорична, корична кислоти; антоціани: 3-глюкозидціанідину, 3-ксилозил-глюкозидціандину; флавоноїди (до 8%): піностробін, піноцембрин, альпінон, хризин, тектохризин, генкванин, ізальпінін, галангін, 7,4′-диметилкемпферол, рамнетин, рамназин, 2’6′-дигідрокси-4′-метоксихалкон, 2’6′-дигідрокси-4′-метоксидигідрохалкон; апігенін, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, лютеолін; кумарини, дубильні речовини (до 14%), органічні кислоти (до 3%): молочна, щавелева, масляна, малонова, бурштинова, глутарова, фумарова, саліцилова, яблучна, лимонна, винна, кетоглутарова та ін.; вітаміни: аскорбінова кислота, каротиноїди (до 175 мг%), віолаксантин, неоксантин, токофероли (до 50 мг%,); терпеноїди, ефірна олія, простагландини та їх попередник — арахідонова кислота, яка є структурним елементом фосфоліпідів клітинних мембран; 22 макро- та мікроелементи, серед яких найважливіші — залізо, кобальт, марганець, мідь, молібден, цинк; умовно важливі — ванадій, нікель, високий вміст калію, кальцію, магнію, які необхідні для нормальної життєдіяльності людини, беруть участь в окисно-відновних процесах, позитивно впливають на імуногенез людини. Різноманітність хімічного складу рослини роду Populus L. зумовлює широкий спектр біологічної активності. Препарати Т. мають потогінні, жарознижувальні, протизапальні, знеболювальні, протимікробні, пом’якшувальні, ранозагоювальні, в’яжучі та сечогінні властивості. Відвар кори збуджує апетит, має протицинготну, кровоспинну дію при геморої, гастриті, диспепсії та діареї, при захворюваннях нирок, відкладенні солей, подагрі, артриті, ревматизмі та інших захворюваннях. Також кору Т. застосовують у разі збільшення передміхурової залози, гострому й хронічному запаленні сечового міхура, мимовільному і болісному (особливо у період вагітності й після операцій) сечовипусканні. Пагони Т. мають антигельмінтні властивості. На українському фармацевтичному ринку зареєстровано декілька препаратів, які містять кору Т. тремтячої. За здатністю очищати повітря від мікроорганізмів Т. посідає одне з перших місць серед деревних порід. Усі види Т. відіграють величезну екологічну роль.

Бородіна Н.В., Ковальов В.М., Ковальов С.В., Рудник А.М. Біологічно активні речовини роду Populus L. (огляд) // Фармаком. — 2006. — № 1/2; Дикорастущие полезные растения России — СПб., 2001; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990.