РАДІОЧАСТОТНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ

РАДІОЧАСТОТНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. Radio Frequency Identification — RFID) — загальна назва для радіохвильових технологій автоматичної безконтактної ідентифікації різноманітних об’єктів. Системи Р.і. є функціональними модулями сучасних інформаційних систем і поєднують три основні компоненти: радіомітку — засіб маркування об’єктів, який складається з мікросхеми та антени; приймально-передавальний радіопристрій для зчитування інформації з радіомітки; програмно-технічне забезпечення, яке реалізує процес зчитування та опрацювання інформації. Загальним принципом для технологій Р.і. є зберігання ідентифікаційної та іншої інформації про об’єкт на мікросхемі, до якої приєднана антена. Для радіоміток використовують і інші назви — RFID-мітки, тег (англ. tag) або транспондер (англ. transponder). Антена радіомітки дозволяє приймати та передавати дані на пристрій для зчитування інформації, який має назву сканер (англ. scanner) або ридер (англ. reader). Отримавши запит у вигляді радіосигналу від сканера, радіомітка відповідає власним радіосигналом, що містить відповідну інформацію, яка сформована мікросхемою. Сканер перетворює радіосигнал від радіомітки у цифрові дані, які потім передаються на комп’ютер для опрацювання. Сканер містить пристрій для прийому та передачі радіосигналу, антену, мікропроцесор, що визначає, перевіряє та декодує отримані дані, і блок пам’яті, що зберігає дані для наступного імпорту в облікову систему. Сканери поділяються на портативні (для ручного використання) та стаціонарні, які більш потужні та мають можливість обробляти дані від більшої кількості радіоміток. Антени в цій системі є засобом радіозв’язку між комп’ютером та інтегральною схемою радіомітки. Розміри антен радіомітки у багато разів перевищують розміри інтегральної схеми і зазвичай визначають загальні габарити радіомітки. Розмір сучасної радіомітки залежить від її типу, характеристик та функціональності й становить від 0,5 мм до 10–15 см.

Радіомітки класифікуються за різнорідними показниками: за наявністю джерела живлення, типу пам’яті, робочою частотою; типом конструктивного виготовлення. Активні радіомітки мають власний елемент живлення, у пасивних радіомітках він відсутній. У другому випадку робота радіомітки забезпечується за рахунок електричного струму, збудженого в антені електромагнітним випромінюванням ридера. Активні радіомітки, маючи власне джерело живлення, можуть генерувати вихідний сигнал більшого рівня потужності, ніж пасивні, що забезпечує їх зчитування на більшій відстані (до сотні метрів) або в більш несприятливих для поширення радіохвиль середовищах. Напівпасивні (напівактивні) радіомітки мають елемент живлення, але він використовується лише для забезпечення роботи мікросхеми, а не для радіозв’язку з ридером. Радіомітки із джерелом живлення можуть мати різноманітні вбудовані сенсори: вологості, освітлення, температури, складу газів тощо, значення показань яких можуть записуватися в пам’яті радіомітки.

Для цілей Р.і. використовується декілька діапазонів радіохвиль. У кожному з них Р.і. має різні характеристики, що зумовлює вибір конкретного діапазону для вирішення різних прикладних завдань. Серед частотних діапазонів Р.і. виділяють такі: низькочастотний діапазон (НЧ, Low Frequency — LF) — 100–500 КГц; високочастотний діапазон (ВЧ, High Frequency — HF) — 10–15 МГц; ультрависокочастотний діапазон (УВЧ, Ultra High Frequency — UHF) — 860–960 МГц та діапазон мікрохвиль (НДЧ, Super High Frequency — SHF) — 2,45 ГГц. Радіомітки, які працюють у НЧ діапазоні, мають нижчу вартість і використовуються у системах контролю та управління доступом, ідентифікації тварин, інвентаризації. Діапазон високих та надвисоких частот використовують у системах, де є потреба в підвищеній дальності та високій швидкості ідентифікації (напр., у системах логістики та обліку руху транспорту). Різновид радіоміток UHF — мітки ближнього поля (англ. UHF Near-Field) — дозволяє вирішити проблему зчитування в умовах наявності вологи та металевих поверхонь, які перешкоджають поширенню радіохвиль. Саме на базі цієї технології очікується початок масового використання радіоміток у роздрібній торгівлі фармацевтичними препаратами, які можуть мати вологу та металізовані елементи в упаковці. Слід враховувати, що розподіл свого радіочастотного ресурсу кожна окрема країна визначає самостійно, в тому числі і для потреб Р.і. Це призводить до неузгодженості частотних діапазонів Р.і. в різних країнах.

Відповідно до типу пам’яті радіомітки поділяють на три групи: 1) радіомітки RO, в яких інформація записується один раз, одразу після виготовлення (англ. Read Only — RO). У такі радіомітки інформацію вносить виробник і в подальшому її змінити, видалити або підробити практично неможливо, вона лише зчитується; 2) радіомітки WORM, що мають незмінний унікальний ідентифікатор і блок пам’яті, в який інформацію можна записати одноразово і в подальшому багатократно зчитувати (англ. Write Once Read Many — WORM); 3) радіомітки RW, що мають незмінний унікальний ідентифікатор і блок пам’яті, в який інформацію можна неодноразово записувати, а потім зчитувати (англ. Readand Write — RW).

Виробники пропонують широкий спектр радіоміток, які мають різноманітну зовнішню форму і тип конструктивного виготовлення. Для використання у звичайних умовах радіомітки виготовляють у вигляді паперових або лавсанових наклейок, для агресивних середовищ і багаторазового використання — у вигляді скляних капсул, карток, пластмасових пломб, брелоків, дисків або іншої необхідної форми.

Упровадження системи радіоміток у фармацевтичну галузь дозволить вирішувати певні її специфічні функціональні потреби на новому якісному рівні. А саме: упровадження у виробництво ЛП системи Р.і. дає можливість оперативно отримувати дані на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з приймання вихідних матеріалів (активних і допоміжних речовин) на склад до відвантаження упакованого готового продукту (ЛП). Окрім того, системи Р.і. дозволяють знизити витрати на робочу силу і зменшити ймовірність виробничих помилок. У діяльності оптових фармацевтичних підприємств системи Р.і. дають можливість контролювати кожний етап ланцюга постачання: приймання продукції на аптечний склад, її розміщення, зберігання, швидкий пошук і переміщення; оформлення замовлень із найменшими витратами часу на виробничі операції; видачі й транспортування продукції; поліпшення обслуговування клієнтів за рахунок своєчасної та безпомилкової обробки замовлень із виключенням дій операторів; швидкого і точного проведення інвентаризації; автоматизації ведення обліку і складання звітів. В управлінні запасами використання Р.і. в секторі роздрібної реалізації ЛП суттєво скорочує витрати на логістику, забезпечуючи реалізацію економічно обґрунтованих та ефективних рішень, постачання і рух ЛП, цінних реактивів, матеріалів тощо. В аптечних мережах системи Р.і. дають можливість створення єдиної системи обліку і контролю товарообігу з повною прозорістю всіх процесів: надходження ЛП у відділи; переміщення їх у торговельний зал; швидкого задоволення запитів клієнта за допомогою визначення місця розташування ЛП у торговельному залі; спрощення касових операцій; захисту від крадіжок; інвентаризації в місцях зберігання, контролю термінів їх придатності; ведення реєстру зареєстрованих ЛП; обліку їх за серіями; списання ліків на сертифікацію; підтримки внутрішньоаптечного виробництва; автоматизації робочих місць фармацевта, маркетолога, менеджера, аналітика, бухгалтера, адміністратора.

Такі можливості Р.і. (RFID-технологій) у подальшому будуть адаптовані та інтегровані в систему GMP. Розвиток RFID-технології визначається системою глобальних стандартів Global System 1 (GS1) — інтегрованих у систему всесвітніх стандартів, що забезпечують глобальну ідентифікацію продукції, товарів, послуг і торгових партнерів, а також інформаційні комунікації щодо них. У системі стандартів GS1 виділено медико-фармацевтичний напрямок GS1 Healthcare, який опікується розробленням та впровадженням глобальних стандартів у галузі охорони здоров’я.

Літ.: Громовик Б.П. Перспективы применения RFID-систем в фармации // Провизор. — 2007. — № 17; RFID-технологии. Справочное пособие / К. Финкенцеллер; пер. с нем. Н.М. Сойунханова. — М., 2010; http://www.zotei.com/products/PassiveRFIDtag.html?gclid=CPbF10751bsCFUcV3godPGOAKw; http://www.vostok.dp.ua/catalog/products/service/rfidmetki/; http://www.print-yug.ru/rfidmetki.html; http://www.gs1ua.org/uk.csp; http://www.gs1ua.org/healthcare/standards