ДИЛАТАЦІЯ

ДИЛАТАЦІЯ (лат. dilatation — розширення) — стійке дифузне розширення просвіту органа. Класичним прикладом формування Д. є Д. камер серця, яка становить патологічний стан, що супроводжується збільшенням об’єму камер серця без зміни товщини серцевої стінки. Зазвичай такий стан не є захворюванням, а лише свідчить про вроджену чи набуту патологію. Д. відмічають при порушеннях у ділянці сполучення шлуночка та передсердя, клапанній недостатності, звуженні мітрального клапана та миготливій аритмії.

Д. лівого передсердя часто виникає внаслідок стійкого підвищення тиску у великому колі кровообігу через постійне фізичне навантаження, що свідчить про перенавантаження серця, а також Д. лівого шлуночка виникає внаслідок розвитку патології міокарда чи перенаповнення кров’ю, найчастіше — внаслідок аортального стенозу. Д. правого передсердя виникає як компенсаторна реакція на підвищення тиску в малому (легеневому) колі кровообігу. Зазвичай — внаслідок бронхолегеневих захворювань, що супроводжуються спазмами м’язів бронхів (у цьому разі Д. — частина комплексної патології легеневого серця); рідше — внаслідок патології кровоносних судин легень, легеневої гіпертензії. Іншою причиною розвитку Д. є інфекційні захворювання серця. Д. правого шлуночка також може розвиватися при патології міокарда та при перенавантаженні об’ємом крові, причиною якого є вроджені чи набуті вади серця. Зокрема, до Д. правого шлуночка призводять дефект міжпередсердної перегородки, недостатність пульмонального клапана та інші захворювання.

У разі усунення причини Д. камера може зменшитися в розмірі до нормальних величин. При хронічній дії несприятливих факторів відбуваються фіброзні зміни тканин, формується дилатаційна гіпертрофія, яка супроводжується наростаючою серцевою недостатністю.

 Органов Р.Г., Фомина И.Г. Кардиология. — М., 2006; Розендорфф Клив. Основы кардиологии. — Львов, М., 2007; Сторожаков Г.И., Горбаченков А.А. Руководство по кардиологии. — М., 2008.