ХМІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ

Хміль звичайний — Humuluslupulus L. (від humulus — середньовічної латинізованої назви хмелю) — рослина родини Коноплевих (Cannabaceae); рос. назва — хмель обыкновенный. Багаторічна трав’яниста ліана. Стебло витке, гранчасте, завд. 3–6 м. Листки черешкові, супротивні, округлі або яйцеподібні, зверху темно-зелені, шорсткі, з жовтими залозками; нижні листки три-, п’ятилопатеві. Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібрані в колосоподібні суцвіття. Жіночі квітки окремі або в шишкоподібних сережках, які розростаються в супліддя. Шишки продовгувато-еліптичні, поодинокі або по декілька на тонкій плодоніжці, з розкритими лусочками, які прикріплюються до твердого стрижня, з плодами або без них. Лусочки з внутрішнього боку містять дрібні залозки. Рослина поширена в Європі, на Кавказі, частково — у Сибіру та Середній Азії у вологих місцях, чагарниках, по берегах річок. В Україні росте у дикому стані та культивується.

Офіцинальною сировиною є висушені, переважно цілі жіночі суцвіття хмелю — Lupuli flos (хмелю шишки), які заготовляють разом з плодоніжками наприкінці літа (коли ті набувають зеленкувато-жовтого забарвлення) і швидко сушать у затінку. Збирати сировину слід обережно, щоб не відпали залозисті лусочки.

Шишки хмелю містять ефірну олію (1,0–3,0%), до складу якої входять гумулен (до 50%), мірцен (до 25%), фарнезен, β-каріофілен. Компонентами гіркої смоли (11–20%) є α- та β-хмільові кислоти, похідні флороглюцину: гумулон, когумулон, алупулон, лупулон, колупулон та ін. Серед інших фенольних сполук — кумарини, флавоноїди, катехіни, дубильні речовини. Окрім цього, містяться вітаміни групи В, аскорбінова кислота, токофероли та речовини, що діють як естрогенні гормони. Заспокійливу дію відносять на рахунок нещодавно відкритої сполуки 2-метил-3-бутен-2-ол.

hmel1.ai

hmel2.ai

Сировина входить до складу седативних зборів. Екстракт є компонентом деяких комплексних препаратів, які чинять спазмолітичну та сечогінну дію, застосовуються у лікуванні нирковокам’яної хвороби. Ефірна олія входить до складу низки седативних препаратів. У гомеопатії застосовують шишки хмелю Lupulinum (мають заспокійливу дію), особливо при шлункових захворюваннях нервового походження. Часто використовують у комбінації з іншими рослинами, напр., ячменем.

Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность. Т. 1: Семейства Magnoliaceae-Juglandaceae, Ulmaceae, Moraceae, Cannabaceae, Urticaceae / Отв. ред. А.Л. Буданцев. — СПб., М., 2008; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.


Інші статті автора