ПАРАЦЕЛЬС

ПАРАЦЕЛЬС (від лат. Para-Сelsus — «подібний до Цельса», справжнє ім’я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм, 1493–1541) — лікар, аптекар, хімік, один із найбільш видатних представників науки та культури епохи Відродження.

Парацельс.tifНародився у Швейцарії в родині лікаря. Освіту здобув в Університеті Ферраре (Італія). Засновник нового напряму у західноєвропейській медицині — лікувальної хімії, або ятрохімії. Аптеки ятрохіміків являли собою науково-дослідницькі лабораторії, їх кількість завдяки Парацельсу та його послідовникам постійно зростала. В аптеках вивчали, готували, досліджували багато хімічних сполук, отримані нові препарати практично випробовували на людях, тому достатньо частими були випадки отруєння. Парацельс відкинув гуморальну теорію та всі авторитети старовини, зокрема засудив учення Галена та Ібн Сіни, і натомість запропонував хімічну теорію, висунувши ідею про хімічні перетворення. Хвороба, за Парацельсом, виникає внаслідок порушення рівноваги хімічних речовин в організмі людини, тому для лікування, для відновлення рівноваги необхідно діяти хімічними препаратами. Парацельс розвинув учення про дозування ліків. Для лікування хворих він застосовував усі відомі на той час метали та їх солі, зокрема отрути. Він вважав, що все є отрутою і все є ліками, одна лише доза робить речовину отрутою або ліками. Особливу увагу Парацельс приділяв підвищенню кваліфікації працівників аптек, чіткому розподілу функцій лікаря й аптекаря, якості ЛЗ, що виготовляються в аптеці, етичним взаєминам між лікарями, фармацевтами і пацієнтами. Препарати, які виготовляли за методом Парацельса, отримали назву medicamenta spagirica (від spao — тягну, ageiro — збираю), послідовників нового вчення називали «спагіриками». Наукові праці Парацельса «Велике диво», «Великий лікувальник (поранень)», «Велика хірургія» та ін. протягом багатьох століть користувалися популярністю.

Сорокина Т.С. История медицины. — М., 2008.