КИСЛОТА ГІАЛУРОНОВА

КИСЛОТА ГІАЛУРОНОВА — глікозаміноглікан, мол. м. якої становить 105–107 Да. За хімічною природою К.г. — це нерозгалужений ланцюг із повторюваних дисахаридних компонентів: N-ацетил-β-D-глюкозаміну і β-D-глюкуронової кислоти у відношенні 1:1. При рН 7,0 карбоксильні групи К.г. повністю іонізовані, несуть негативний заряд і, взаємодіючи з молекулами Н2О, утворюють желеподібний матрикс.

kislota_gial.ai

К.г. широко розповсюджена в тканинах і органах тварин. Особливо високий її вміст в склоподібному тілі ока, синовіальній рідині, сухожиллях та ін. К.г. входить до складу оболонки жіночих статевих клітин. Основна функція К.г. полягає у зв’язуванні води в міжклітинному просторі, утриманні клітин у міжклітинному матриксі. Вона надає синовіальній рідині мастильних властивостей, зменшуючи тертя. Важливу роль відіграє К.г. у регуляції проникності тканин. Сітка К.г. є своєрідним фільтром, який затримує мікроорганізми та великі молекули, що потрапляють в організм. К.г. руйнується під дією гіалуронідаз, що підвищує проникність тканин.

Літ.: Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000.