МЕТГЕМОГЛОБІН (МЕTHb)

МЕТГЕМОГЛОБІН (МЕTHb) — це варіант гемоглобіну (Нb), який утворюється при дії речовин, що окиснюють двовалентне залізо гема до тривалентного. Одночасно може відбуватися окиснення глобіну, який випадає в осад у вигляді тілець Гейнца; можливий гемоліз із появою в крові характерних еритроцитів із напівкруглим дефектом зовнішнього краю, ніби надкушений. Внаслідок цього гем втрачає здатність зв’язуватися з киснем і транспортувати кисень до тканин, що призводить до розвит­ку ціанозу. Є ряд механізмів, які в нормі не допускають підвищення вмісту М. вище 1% загального вмісту Нb. Антиоксиданти (аскорбінова кислота і сірковмісні речовини, напр., глутатіон) перешкоджають утворенню М. Зворотне перетворення М. у Нb забезпечують відновні ферменти: НАДН-метгемоглобінредуктаза (у нормі відновлює 95% М.) і НАДФН-метгемоглобінредуктаза.

Мета дослідження: діагностувати надбану метгемоглобінемію, зумовлену радіоактивним опроміненням, впливом токсичних речовин або ЛП. Діагностувати вроджену метгемоглобінемію.
Референтні значення. У нормі рівень М. становить 0–1,5% (СІ: 0–0,015) загального рівня Нb.
Відхилення від норми. Підвищення концентрації М. може свідчити про наявність надбаної чи вродженої метгемоглобінемії або отруєння чадним газом, а також про застосування певних препаратів-метгемоглобіноутворювачів. До них належать: анілін і його похідні, амінофеноли і амінофенони, хлорати, дапсон, деякі місцеві анестетики (напр., бензокаїн), нітрити та нітрати, нафталін, нітробензол і його похідні, окис азоту, феназопіридин, примахін і подіб­ні йому протималярійні препарати та деякі сульфаніламіди. Зниження рівня М. можливе при панкреатиті.

Фактори, що впливають на результат дослідження. Препарати-метгемоглобіноутворювачі можуть викликати підвищення рівня М. Підвищення рівня М. у дітей при грудному вигодовуванні може бути зумовлене неорганічними нітратами за рахунок їх переходу в нітрити.

Літ.: Кишкун А.А. Руководство по лабора­торным методам діагностики. — М., 2010; Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник / Пер. с англ. В.Ю. Халатова; под ред. В.Н. Титова. — М., 2004; Лифшиц В.М., Сидельникова В.И. Медицинские лабораторные анализы: Справочник. — М., 2007; Михайлов И.Б. Настольная книга врача по клинической фармакологии: Руковод. для врачей. — СПб., 2010.