ДРЕКСЛЕР КІМ ЕРІК

ДРЕКСЛЕР КІМ ЕРІК (25.04.1955 р., м. Окленд, штат Каліфорнія, США) — відомий американський вчений, інженер, один із засновників та активний популяризатор нанотехнологій, автор концепції нанотехнологічного механосинтезу, перший теоретик створення молекулярних нанороботів, теорії «сірого слизу», винахідник, який вивчає нові технології та їх значення для майбутнього.

Закінчив: Массачусетський технологічний інститут — диплом бакалавра міждисциплінарних наук (1977); ступінь магістра в аерокосмічній промисловості (1979). Першим отримав ступінь доктора у сфері молекулярної нанотехнології (1991).

Працював: вже на першому курсі Массачусетського технологічного інституту зацікавився пошуком позаземних ресурсів. Працював над вивченням прискорювачів частинок, створенням концепції колонізації простору: брав участь у дослідженнях NASA на тему космічних поселень у 1975 і 1976 р.; розробляв на основі нанотехнологій високоефективні сонячні батареї; активно долучався до космічної політики, допомагаючи укласти угоду про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах. Наприкінці 1970-х почав розвивати ідеї молекулярної нанотехнології.

У 1986 р. заснував «Foresight Institute», головна мета якого — дослідження перспектив розширення можливостей людини за допомогою нанотехнологій і пов’язаних із цим ризиків. З 2005 р. працює головним технічним консультантом у компанії «Nanorex», яка виробляє програмне забезпечення для використання у проектуванні наноструктур.

Напрями наукових досліджень: термін «нанотехнології» (див. Нанотехнологія) був уведений професором Токійського університету Норіо Танігучі у 1974 р. для опису виготовлення матеріалів із нанометровою точністю і використаний Дрекслером у своїй книзі «Машини створення: прийдешня ера нанотехнології», щоб описати те, що пізніше стало відомо як молекулярна нанотехнологія. У своїй книзі він запропонував ідею «наноасемблера», який буде в змозі побудувати свою копію та інших об’єктів довільної складності, а також описав гіпотетичний сценарій оживлення кріонованих людей. Також уперше запропонував термін «сірий слиз», щоб описати те, що може статися, якщо гіпотетична самовідтворювана молекулярна нанотехнологія вийде з-під контролю.

Основні праці: книга Декслера «Наносистеми» була названа Асоціацією американських видавців у номінації «Краща комп’ютерна книга 2002 року».

Наукові здобутки: входить до складу директорів Американського національного аерокосмічного товариства і є членом Хімічного товариства, Протеїнового товариства; провидець свого часу, але, на відміну від інших, його передбачення здійснилися при житті.

Рамбиди Н.Г., Березкин А.В. Физические и химические основы нанотехнологий. — М., 2008; Хартманн У. Очарование нанотехнологии / Пер. с нем. — М., 2008; Handbook of nanostructured materials and nanotechnology / Еd. H.S. Nalwa. — Boston, 2000; Hybridization model for the plasmon response of complex nanostructures / E. Prodan, C. Radloff, N.J. Halas, P.A. Norlander // Science. — 2003. — Vol. 302, № 5644; James E. McClellan III, Dorn H. Science and Technology in World History // 2-nd Ed.: Johns Hopkins university press, 2006 (http://bookz.ru/authors/erik-dreksler/ma6ini-s_577.html; http://e-drexler.com). Jones R. Feynman’s unfinished business // Nature Nanotechnology. — 2009. — Vol. 4, № 12; Sandhu A. Who invented nano? // Nature Nanotechnology. — 2006. — Vol. 1, № 2.