СПОСІБ ЖИТТЯ

СПОСІБ ЖИТТЯ — поведінська, стала, вихідна психофізіологічна характеристика людини (групи людей, верств населення, певних класів або суспільства), яка сформована під впливом релігійних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних факторів, конкретних історичних обставин у країні, менталітету народу, впливу зовнішніх обставин та інших факторів. Основними формами конкретизації С.ж. є категорії «рівень життя», «якість життя», «стиль життя», «стандарт життя». Рівень життя визначається такими показниками, як середній рівень реальної заробітної плати; прожитковий мінімум; середня тривалість життя; рівень освіти населення; споживчий кошик; обсяг споживання продуктів у калоріях; кількість учнів і студентів на 10 тис. населення; забезпеченість населення житлом; кількість лікарів і лікарняних ліжок на 10 тис. населення, частка витрат населення на товари тривалого користування, на отримання послуг; рівень безробіття тощо. Узагальнюючі показники рівня життя — обсяг ВВП; частка заробітної плати у ВВП; обсяг ВВП на душу населення. Якість життя, у широкому розумінні, характеризується забезпеченістю матеріальними благами, безпекою життєдіяльності, у т.ч. екологічною, доступністю медичного обслуговування, можливостями отримання освіти і розвитку здібностей, задоволенням духовних і культурних потреб, соціальними відносинами у суспільстві тощо (див. Якість життя). Стиль життя виражає поведінку людини в процесі життєдіяльності, яка також формується під впливом різних аспектів: релігійних, культурних, соціальних, економічних, політичних тощо. Конкретизація стилю життя визначає певний стандарт життя. Стандарт життя — це сукупність правил, норм, звичок, яких дотримується людина у повсякденному житті.

Серед суто економічних аспектів С.ж. можна виділити такі якісні характеристики: зміст праці; якість і обсяг харчування; комфортність житла; якість медичних послуг; тривалість вільного часу; якість та комфортність, модний одяг; якість сфери послуг; стан здоров’я населення, у т.ч. психічного; рівень стресових ситуацій; морально-психологічний клімат; душевний комфорт тощо.

Подоровская М.М. Организация труда. — К., 2004; Родченко В.В., Новак В.А., Макаренко Л.Г. Основы менеджмента и международный менеджмент. — К., 1997; Щекин Г.В. Основы кадроваго менеджмента. — К., 1999.


Інші статті автора