РОСЛИНИ-КОСМОПОЛІТИ

РОСЛИНИ-КОСМОПОЛІТИ (грецьк. kosmopolites — громадянин світу) — види, роди, родини та найбільші систематичні категорії рослин, розповсюджені практично у всіх географічних зонах (біотопах), які мають широкий діапазон екологічної толерантності. Р.-к. зазвичай легко розповсюджуються та можуть існувати при різноманітних умовах (убіквісти). Серед них є види із широкою амплітудою пристосування, які можуть займати різноманітні території, та види, які вимогливі до умов середовища, але мають достатньо можливостей для розмноження. Рослини, які розповсюдилися за допомогою людини, мають назву «антропогенні космополіти». До них відносять грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), кропиву дводомну (Urtica dioica), подорожник великий (Plantago major), гірчак звичайний (Polygonum bistorta) та ін. Їх можна назвати вічними мандрівниками, вони, як вірні супутники людини, ростуть практично по всій поверхні земної кулі. Для цього в антропогенних космополітів є всі можливості. Так, грицики звичайні достатньо плодовиті. У помірному кліматі, де на полях не завжди вдається отримати і один повноцінний врожай, грицики звичайні дають понад три, викидаючи з однієї рослини понад 70 тис. насінин. До Р.-к. також відносять рослини водного середовища та вологих місцезростань, що пояснюється великою однорідністю середовища і розселенням їх текучими водами та перелітними птахами. До них належать рослини роду ряска (Lemna), роду очерет (Phragmites), роду росичка (Drósera), також велика кількість рудеральних рослин — кульбаба лікарська (Тaraxácum officinále), лобода розлога (Artipleks patula) та ін. Розповсюдженню рослин сприяють людина, птахи та впливають погодні умови (вітри й урагани). Найчастіше розмноження відбувається безперешкодно, поки перешкоди не виникають на шляху (гори, моря, річки, пустелі).

Літ.: Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие / К.Ф. Блинова, Г.Б. Гортинский и др. — М., 1990; Словник-довідник з ботаніки / П.М. Береговий, І.П. Білокінь, З.Г. Лавітська та ін. — К., 1965.