КЛІЗМА або КЛІСТИР

КЛІЗМА або КЛІСТИР (Сlysma seu enema) (грец. klysma — промивання) — рідка лікарська форма, призначена для введення у пряму кишку за допомогою спеціальних чи прилаштованих ємкостей — кружки Есмарха, спринцівки, іригатора. Розрізняють К. лікувальні та діагностичні. Діагностичне значення може мати оцінка об’єму рідини, яка надходить у кишечник (напр. при кишковій непрохідності), однак основним видом є лікувальні К. Лікувальні К. поділяються на: очисні Clysmata evacuatia (очисні, послаблювальні та промивні), лікарські Clysmata medicata та живильні — Clysmata nutrientia. За способом уведення рідин та їх об’єму виділяють також мікроклізми та крапельні К. Очищувальні К. призначають для випорожнення товстої кишки при запорах різного походження, при харчових чи інших отруєннях з метою видалення токсичних речовин, перед операціями, пологами, перед призначенням лікарських та живильних К., а також для підготовки до рентгенологічних досліджень черевної порожнини, органів та кісток таза, поперекового відділу хребта. Для розм’якшення калових мас і стимуляції перистальтики прямої кишки використовують чисту холодну, теплу або гарячу воду (40–45 °С) об’ємом від 750 мл, настої з ЛРС тощо до 2 л для дорослого, з температурою 25–35 °С або гіпертонічні К. з 2–3% розчином натрію хлориду. Для посилення очисної дії К. інколи до води додають 30–50 г гліцерину, рослинної олії (рицинової, соняшникової та ін. — масляні К.) або одну столову ложку мильної стружки (з банного чи дитячого мила), яку розчиняють у воді без утворення піни. Послаблювальні К. використовують для стимуляції самостійного випорожнення товстої кишки при атонічному запорі. Зазвичай із цією метою ставлять гіпертонічні та масляні К. У зв’язку з цим гіпертонічні К. використовують інколи у лікуванні набрякового синдрому та внутрішньочерепної гіпертензії, пов’язаної з набряком мозку та його оболонок. Масляні К. використовують при стійкому запорі. Використовують зазвичай рослинні олії — соняшникову, конопляну або вазелінове масло в теплому стані (37–38 °С) в кількості 50–200 мл. Промивні К. До них відносять сифонні К., які використовуються у разі відсутності ефекту від послаблювальних або очищувальних. Субаквальні ванни та кишкові промивання також є промивними процедурами. Лікарські К. використовують як для місцевого впливу ЛР на слизову оболонку товстої кишки, так і з метою введення ліків резорбтивної дії. Перед лікарською К. зазвичай ставлять очищувальну К. Застосовують різноманітні протизапальні, спазмолітичні, протимікробні та протипаразитарні речовини. Використовують обволікаючі К. з крохмалю (2–3 чайні ложки на 2–3 склянки води), з настою ромашки (до 5 столових ложок висушених квіток ромашки на 1 л кропу настоювати 2 год, потім процідити через марлю та вводити в теплому стані), які призначають також при спазмах кишечнику, проносах та метеоризмі. Часто застосовують К. в’яжучої дії з протарголом (1000 мл 0,1–0,2% розчину), таніном (500 мл 0,5–1% розчину), калію перманганатом (розчин 1:4000). При ентеробіозі інколи застосовують часникові К. Лікарські К. резорбтивної дії призначають у разі неможливості чи недоцільності введення ліків перорально чи в ін’єкціях. Незмінена слизова оболонка товстої кишки має хорошу всмоктувальну здатність, у зв’язку з чим концентрація у крові деяких ЛР, уведених за допомогою К., може бути більш високою, ніж при їх уведенні у тій же кількості перорально, за рахунок переходу у кров через анастамози гемороїдального венозного сплетення, минувши печінку, де більшість ліків інактивується. Мікроклізми широко застосовуються в педіатрії. Пропонуються мікроклізми у вигляді герметично закупорених ректальних піпеток з поліетилену з дозованою кількістю ЛП у формі розчинів, емульсій, суспензій тощо. З антибактеріальних препаратів, які вводяться у невеликих кількостях рідини — від 10 до 100 мл (мікроклізми), застосовують 0,02% розчин фурациліну (100 мл), 0,05–0,1% розчин етакридину лактату, 1–1,5% розчин стрептоциду розчинного (100 мл), 10% синтоміцинову емульсію (15–30 мл), суспензію ентеросептолу (з 1–2 таблеток), деякі антибіотики та ін. За допомогою мікроклізм в організм може вводитися велика кількість різних речовин резорбтивної дії: серцеві глікозиди, снодійні та наркотичні речовини, натрію саліцилат та ін. У разі необхідності введення ЛР, яку застосовують у формі крапель, її розводять у 30–100 мл води чи фізіологічного розчину, а потім уводять у вигляді мікроклізми. Крапельні К. використовують для введення ЛР у великому об’ємі — >200 мл, уведення великої кількості розчинів глюкози, натрію хлориду та інших поживних розчинів для парентерального живлення. Перед крапельною К. ставлять очищувальну К. Живильні К. частіше використовують при непрохідності кишечнику, важкому гастроентериті, правці та ін. Живильні К. призначають у невеликих об’ємах (часто — з крохмальним слизом), за необхідності примусового введення різних речовин у разі неможливості застосування їх перорально. У живильних К. використовують м’ясний сік, пептон, білки, цукор та ін.

БМЭ. — М., 1977; Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств: Учебник для вузов. — Х., 2006.