ДУШЕКІЯ

ДУШЕКІЯ (Duschekia Opiz) — рід чагарникових рослин родини березових (Betulaceae L.), які ростуть у горах та по берегах річок Середньої Європи, Північних районах Європейської частини і Далекому Сході Росії, Північної Японії та Північно-Східного Китаю. У флорі СНД описано три види, України — один вид цього роду. Найбільш поширеним видом є Д. зелена — Duschekia viridis (Vill.) Opiz. (рос. назва — душекия зеленая), розповсюджена в Західній Україні, де займає 4–6% загальної площі високогір’я Українських Карпат. Сланкий чагарник, 0,5–2,0 м завв.; кора сіра, світло-сіра, на молодих пагонах — червоно-бура; бруньки клейкі, вкриті двома–шістьма листочками різної довжини. Стебла злегка сплюснуті й опушені. Листки майже сидячі, видовженояйцеподібні або широкоовальні, загострені, 2–8 см завд. та 1–6 см завш., нерівнозубчасті, біля основи цілокраї, зверху — голі, сірі, знизу по жилках — короткоопушені. Маточкові сережки розвиваються навесні на коротких, негусто облистяних гілочках, по 3–5 у тирсах. Тичинкові сережки сидячі. Супліддя — довгасті «шишки» завд. 1–1,7 см, завш. 0,6–0,9 см, зібрані по 3–5 на ніжках довжиною 2–4 см. Горішок обернено яйцеподібний, з двома широкими крилами. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у січні. Рослина неофіцинальна.

У сировині (кора, листки і супліддя) основними діючими речовинами є поліфенольні сполуки, полісахариди й амінокислоти. Кора, листки і супліддя містять похідні бензойної кислоти — галову та елагову; з гідроксикоричних кислот — хлорогенову, неохлорогенову, ізохлорогенову, кавову, ферулову; з флавоноїдів — кемпферол, кверцетин, гіперозид, мірицетин; з кумаринів — умбеліферон, скополетин, ескулетин; тритерпенові стероїдні сполуки — тараксерол, тараксерон, ситостерин, лупенон, глютинол; дубильні речовини (елаготаніни від 15,42 до 29,14%). Полісахариди (до 4,35%) представлені моносахаридами: D-глюкозою, D-галактозою, L-арабінозою, D-ксилозою, L-рамнозою. З виявлених 16 амінокислот переважаючим компонентом є глютамінова кислота. До складу жирної олії входить 12 жирних кислот, з яких найбільшу кількість становлять пальмітинова, лінолева та ліноленова. Також виявлені у сировині Д. вітаміни — B1, B2, P, PP, провітамін A, макро- і мікроелементи — K, Ca, Mg, Na, Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Cr, Ni, Cd.

У народній медицині сировину Д. застосовують у вигляді відварів і настоїв. Супліддя використовують при застудах, кашлі, гострому ревматизмі, артритах, подагрі, вони мають протизапальну, в’яжучу та кровоспинну дію; листя — для лікування гнійних ран, мають ранозагоювальну та бактерицидну дію; кору — при захворюваннях ШКТ і очей, чинять потогінну дію при лихоманці; корені та супліддя — при скрофульозі та інших хворобах шкіри. За межами України ростуть Д. чагарникова — Duschekia fruticosa (Rupr.) Pouzar і Д. Максимовича — Duschekia maximowiczii (Call.) Pouzar, сировина яких також використовується у народній медицині й чинить антисептичну, кровоспинну, жарознижувальну, знеболювальну та протизапальну дію.

Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесновская. — СПб., 2001; Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. — К., 1999; Рослинні угруповання високогір’я Українських Карпат / К.А. Малиновський, В.В. Крічфалушій — Ужгород, 2002; Duschekia viridis (Chaix) Opiz — перспективный источник биологически активных веществ / М.А. Кулагина, Е.В. Радько, А.Г. Сербин // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. — Запоріжжя, 2003.