АНТИАТЕРОСКЛЕРОТИЧНІ ПРЕПАРАТИ

АНТИАТЕРОСКЛЕРОТИЧНІ ПРЕПАРАТИ (грец. anti — проти + atherosclerosis; athera — кашка + sclerosis — ущільнення, затвердіння) — ЛП, які знижують рівень холестерину (ХС) та атерогенних ліпопротеїдів у крові, впливають на їх синтез у печінці та зменшують атеросклеротичні переродження судинної стінки. А.п. класифікують на препарати, які впливають на обмін ліпідів: статини (див. Статини); фібрати — ципрофібрат, фенофібрат, гемфіброзил; секвестранти жовчних кислот (ЖК) — колестирамiн, колестипол; антиоксиданти прямої (токоферол, рутин, аскорбінова кислота) та непрямої дії — метіонін, ліпоєва і глютамінова кислоти; ангіопротектори — пірикарбат, гепарин, тиклопідин та інші препарати — пробукол. Механізм дії А.п. спрямовано на різні ланки патогенезу атеросклерозу. Фібрати підвищують активність ліпопротеїнліпази, яка сприяє катаболізму атерогенних ліпопротеїдів, пригнічують синтез ХС у печінці, порушують синтез жирних кислот, підвищують вміст ХС в антиатерогенних ліпопротеїдах високої щільності (ЛПВЩ) і фібринолітичну активність крові. Секвестранти ЖК зв’язують у тонкому кишечнику ХС та тригліцериди (ТГ), ЖК і тим самим зменшують потрапляння до органiзму екзогенного ХС, що сприяє посиленому метаболізму ендогенного ХС. Крім того, секвестранти ЖК зменшують реабсорбцію ЖК, тим самим посилюють синтез нових ЖК з ендогенного ХС. Пробукол інгібує синтез ХС і зменшує всмоктування ХС, який потрапляє разом з їжею, посилює виведення ЖК. Антиоксиданти прямої та непрямої дії інгібують неферментативне пероксидне окиснення ліпідів клітинних мембран судинного ендотелію, знижують інгібування простациклін-синтетази — ферменту, який утворює простациклін, що перешкоджає атерогенезу. Їх гіполіпідемічний ефект розвивається за рахунок зменшення синтезу і прискорення катаболізму ХС. Гепарин активує ліпопротеїнліпазу, пригнічує сорбцію ліпопротеїдів у стінки артерій і взаємодію їх із глюкозаміногліканами внутрішньої оболонки стінки судин. Гепарин, пірикарбат і тиклопідин гальмують активність тромбогенних факторів згортання крові, які сприяють атероматозному процесу.

Фармакологічні ефекти. Секвестранти ЖК, пробукол сприяють зниженню рівня у крові ХС, ТГ, ліпопротеїдів дуже низької (ЛПДНЩ) та низької щільності (ЛПНЩ). Підвищують рівень ЛПВЩ, які є фактором, що перешкоджає розвитку атеросклерозу. Фібрати знижують у плазмі крові вміст ТГ та ЛПДНЩ, меншою мірою знижують вміст ХС та ЛПНЩ, значно підвищують вміст ЛПВЩ. Крім впливу на обмін ліпідів, фібрати зменшують агрегацію тромбоцитів, підвищують фібринолітичну активність крові. Антиоксиданти перешкоджають деструкції еластичних волокон судин, зменшують відкладення ліпідів у судинній стінці. Ангіопротектор пірикарбат зменшує набряк тканин та нормалізує проникність судин, покращує мікроциркуляцію, знижує агрегацію тромбоцитів. Гепарин посилює коронарний кровообіг, зменшує тромбоутворення, активує фібриноліз, володіє гіполіпідемічною дією. Тиклопідин має антикоагулянтну та антиагрегантну дії. Показання до застосування: гіперліпідемія, атеросклероз. Побічна дія: усі препарати викликають розлади ШКТ, алергічнi реакції. Фібрати сприяють розвитку анемії, тромбоцитопенії, серцевої аритмії, м’язової слабкості, підвищують ризик утворення каменів у жовчному міхурі. Можливий головний біль при застосуванні пірикарбату, запоморочення та серцевi аритмії при прийомі пробуколу. Протипоказання: при захворюваннях печінки, нирок, у період вагітності та годування грудьми; фібрати — при цукровому діабеті. Не рекомендується призначати ці препарати дітям. Не слід призначати аскорбінову кислоту у високих дозах хворим на тромбофлебіт і цукровий діабет.

Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту. — Х., 2011; Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2013; Регистр лекарственных средств России. РЛС — энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2010.