МАРКЕТИНГ ІНТЕРАКТИВНИЙ

МАРКЕТИНГ ІНТЕРАКТИВНИЙ (англ. interactive — взаємодійний) — форма прямого маркетингу, яка реалізується за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі та використовують канали зв’язку в режимі реального часу за допомогою засобів електронної торгівлі. М.і. — напрям роботи зі споживачами, практика просування брендів, товарів і послуг з використанням цифрових носіїв і каналів комунікації, які дозволяють контактувати з цільовим адресатом найбільш сучасним, доречним, інтелектуальним та ефективним способом. Для цього застосовуються інтерактивні комп’ютерні системи, які з’єднують у режимі реального часу покупців і продавців. Для здійснення М.і. використовують два типи інтерактивних маркетингових каналів: комерційні інтерактивні служби та інтернет. Комерційні інтерактивні служби підприємств за відповідну плату пропонують споживачам інформативні та маркетингові послуги в режимі реального часу. До інформативних послуг можна віднести новини, бібліотечні послуги, відомості навчального, спортивного, довідкового характеру, а також розважально-ігрові матеріали, послуги з продажу товарів, засоби спілкування та електронну пошту. За допомогою цих каналів комерційних служб клієнт може замовити необхідні товари, оплатити їх за допомогою операцій зі своїм банківським рахунком, купити чи продати цінні папери, забронювати квитки, стати учасником конкурсу, дізнатися прогноз погоди, ознайомитися з новинами, почитати замовлену книжку або навіть відвідати музей, не виходячи зі свого помешкання. Проте основним каналом М.і. залишається інтернет. Практично всі комерційні служби підприємств більшість послуг надають в інтернеті. До переваг М.і. можна віднести широке охоплення ринку, зручність, гнучкість, інформативність, спрощений процес купівлі, можливість налагодження тривалих ділових стосунків між підприємством і клієнтом. До недоліків належать обмеженість доступу покупців до інтернету, певна однобічність демографічного та психологічного складу покупців, хаотичність й інформаційна перевантаженість мережі, імовірність проникнення хакерів до комп’ютерних систем з метою отримання приватної інформації про номери кредитних карток і банківських рахунків клієнтів, небезпека порушення прав людини в процесі створення баз даних про покупців та їх реальну платоспроможність. У сучасних умовах підприємства мають декілька варіантів залучення М.і.: створення електронного магазину за допомогою комерційних оперативно-інформаційних служб або свого власного Web-вузла для забезпечення інтерактивного зв’язку виробника зі споживачами, формування позитивного іміджу підприємства, пошук альтернативних каналів збуту; розміщення реклами в мережі Інтернет у спеціальних розділах, що надаються основними комерційними оперативно-інформаційними службами, у певних групах інтернет-новин, створених спеціально для комерційних цілей; участь у форумах, групах новин і дошках оголошень; використання електронної пошти і Web-повідомлень, за допомогою яких виробник товарів може спонукати споживачів і своїх потенційних клієнтів звертатися до нього із запитаннями, побажаннями і зауваженнями та спілкуватися з представниками відділу обслуговування клієнтів.

Комліченко Д.С. Інтерактивний маркетинг як інструмент формування відносин товаровиробників зі споживачами // Економічні науки. — 2012. — № 8; Семенюк С., Шпилик С. Інтерактивний маркетинг: стан розвитку в Україні // Галицький економічний вісник. — 2012. — № 2 (35); Станіславік О.В., Комліченко О.О., Forrest E., Mizerski R. Interactive Marketing. The future present. — NTC Business Books. — Columbus, 1996.