СЕЛЕНГ — господарська операція, за якою здійснюється передання суб’єктами господарювання (фізичними та юридичними особами) права користування та розпорядження майном власника за відповідну плату С. компанії. С. компанія, залучивши майно чи майнові права у С., має право вільно використовувати їх у своїх цілях. Об’єктом С. можуть бути гроші, цінні папери, земельні ділянки, підприємства, будинки, споруди, устаткування. Суб’єктами С. виступають юридичні особи, що здійснюють селенгову діяльність, та юридичні й фізичні особи, що надають у С. своє майно. С. може здійснювати будь-яке торговельно-промислове підприємство, але економічно доцільнішим є створення спеціалізованих С. компаній. С. операції схожі за сутністю на банківське кредитування. Але на відміну від кредитування, у С. власник залишається власником майна, що знаходиться у С., і може повернути його за першою вимогою. Використання С. доцільне у кризовий період економіки, він може стати ефективним інструментом фінансування розвитку ФП в умовах ризику. За допомогою С. здійснюється залучення вільних коштів населення у виробництво, розвиток нових технологій. С. загострює конкурентну боротьбу на ринку позикового капіталу, знижуючи кредитні відсоткові ставки. Сучасний фармацевтичний ринок досить обмежено використовує таке джерело залучення фінансових ресурсів, як С. Проте прийнятий Закон України «Про іпотеку» підвищує актуальність запровадження С. у практику діяльності вітчизняних ФП.
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М., 1995; Брейм Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. — М., 1997; Гарнер Д., Оуэн Р., Конвей Р. Привлечение капитала. — М., 1995; Далари Р. Финансы и предпринимательство: финансовые инструменты, используемые западными фирмами для роста и развития. — Ярославль, 1993; Рэдхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками. — М., 1996.