БЕРКМАН Яків Павлович

БЕРКМАН Яків Павлович (31.05.1897, Харків — 18.01.1967, Львів) — професор, завідувач кафедри неорганічної та аналітичної хімії Львівського медичного інституту (1946–1950).

Berkman.tifЗакінчив фізико-математичний факультет Харківського університету (1919).

Працював: асистент кафедри неорганічної хімії Харківського університету (1919–1927); науковий співробітник Харківського інституту прикладної хімії (1924–1931); заступник директора з наукової роботи Харківського науково-дослідного інституту шкіряної промисловості (1931–1936); завідувач кафедри загальної хімії Харківської промислової академії (1936–1941); завідувач кафедри неорганічної хімії Томського медичного інституту (1941–1945); завідувач кафедри неорганічної хімії Львівського політехнічного інституту (1945–1967); завідувач кафедри неорганічної та аналітичної хімії Львівського медичного інституту (1946–1950). Доктор хімічних наук (1940), професор (1941). Лауреат Сталінської премії (1941). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1948).

Напрями наукових досліджень: синтез штучних дубильних речовин і допоміжних продуктів для шкіряного виробництва.

Науково-практичні здобутки: автор понад 100 друкованих праць і 30 винаходів. Підготував 14 кандидатів наук.

Основні праці: Gerbung mit Konzeutrseten Chrombrihen. — Collegium 1925; Die rationalle chemische Analysie der Synthetischen Gerbstofle. — Collegium, 1928; Влияние заместителей в нафталиновом ядре на дубящее действие ароматических сульфокислот // Журн. прикл. химии. — 1935. — № 1; Объемное определение фтора по методу Грифа // Завод. лабор. — 1939; Синтез и изучение свойств искусственных дубильных веществ (докт. дис.). — Харків, 1940.

Літ.: Архів ЛНМУ, спр. 1302; Учені вузів Української РСР. — Київ, 1968.