ФІТОЛАКА АМЕРИКАНСЬКА

ФІТОЛАКА АМЕРИКАНСЬКА (Лаконос американський) — Phytolacca аmericana L. (грец. phyton — рослина, італ. lacca — лак; лат. americanus — американський) — могутня рослина, до 1,5–2 м висотою, родини фітолакових Phytolaccaceae; рос. назва: фитолакка американская, лаконос американский; нар. назви: жирна трава, іудейський плющ, ягоди сочевиці, кермесові ягоди. Відомо 25 видів фітолаки, що зростають у тропічних і субтропічних районах Африки, Азії, Північної й Південної Америки. В СНД частіше за все вирощують Ф.а., в Європі ця рослина культивується з 1615 р. Ф.а. — могутня багаторічна трав’яниста рослина з товстим, міцним, дерев’янистим зеленим (іноді червонуватим), щорічно відмираючим стеблом, завв. 1–3 м. Корінь стрижневий, товстий, з багатоголовим кореневищем, розростається на глибину більш ніж 0,5 м, листки крупні, зелені, пізніше червоніючі, чергові, 10–20 см завд. і 3–6 см завш., з дуже виступаючою середньою жилкою, яйцеподібні або яйцеподібноланцетні. Квітки дрібні, близько 0,5 см у діаметрі зеленувато-білі, зібрані в гроноподібні щільні прямостоячі суцвіття — подовжені китиці, завд. до 15 см і діаметром до 5 см на кінцях пагонів. Цвіте у липні–серпні, ягоди дозрівають у вересні, утворюючи щільні грона блискучих, ніби лакованих ягід, спочатку темно-червоних, потім майже чорних. Сік плодів темно-червоного кольору. Насіння чорне, блискуче, близько 3 мм у довжину. Корені, пагони, незрілі ягоди Ф.а. отруйні. Рослина офіцинальна в Японії, Німеччині, Англії, США. Як лікарську сировину використовують свіже коріння й висушене листя. Коріння Ф.а. містить вуглеводи: сахарозу, крохмаль; алкалоїди 0,16%; тритерпенові сапоніни групи β-амірину: олеанолову кислоту, ялигонову кислоту, фітолакогенін, 2-дезоксифітолакогенін; ефірну олію — 0,08%; отруйну речовину фітолакотоксин; стероїд α-спінастерин; листя містить велику кількість щавлевої кислоти; флавоноїди: астрагалін, ізокверцитрин; сапоніни; плоди — вуглеводи, антоціани, сапоніни, алкалоїди, бетанін, насіння — тритерпеноїди (тріацетилолеанолова кислота).

Раніше свіже коріння й свіже листя використовували як сировину для приготування настойки, яка входила до складу препарату Акофіт для лікування радикулітів, плекситів тощо. У нар. медицині відвар коріння Ф.а. застосовується як проносний, сечогінний, блювотний і протиглисний засіб та для покращання обміну речовин, а також зовнішньо при шкірних хворобах і ревматизмі. Ф.а. входить до складу ДД. Входить до БТФ як протиревматичний та протикатаральний засіб. У нар. медицині, країн Північної Америки, Мексики, Куби використовують для лікування пухлин. Фармакологічні дослідження показали, що препарати, які містять фітолакцин, пригнічують ЦНС і збуджують дихальний центр. Препарати Ф.а. протипоказані у період вагітності. У гомеопатії препарати із свіжого кореня застосовують при дифтерії, фолікулярній ангіні, ларингіті, ревматизмі, ішіасі, радикуліті. Сік ягід використовують для фарбування шовку і шерсті у бордовий колір. Раніше у виноробних районах Південної Європи цей сік використовували для фарбування світлих вин. Дотик до листя й інших частин рослини може викликати подразнення шкіри.

Ботанико-фармакогностический словарь / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский и др. / Под ред. К.Ф. Блиновой, Г.П. Яковлевой — М.,1990; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1992; Растительные ресурсы СССР: цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Magnoliaceae — Limoniaceae. — Л., 1996.