КОЕФІЦІЄНТ ВОДОПОГЛИНАННЯ

КОЕФІЦІЄНТ ВОДОПОГЛИНАННЯ — величина, яка показує кількість води, що утримується 1,0 г рослинної сировини стандартного ступеня подрібнення після її віджимання у перфорованому стакані інфундирки. К.в. використовують при екстемпоральному приготуванні настоїв та відварів. Якщо сировину залити прописаною кількістю води і після настоювання на водяній бані віджати, то об’єм готової витяжки завжди буде меншим, оскільки частина води поглинається рослинною сировиною за рахунок адсорбції, що приводить до зменшення кількості настою або відвару. Для одержання повноцінної витяжки з необхідною кількістю діючих речовин рекомендується перед настоюванням попередньо додати воду в кількості, що становить приблизно стільки, скільки утримується рослинним матеріалом. Додаткова кількість води значно покращує умови екстрагування діючих речовин та підвищує їх вміст у приготовлених настоях і відварах. Для розрахунку кількості екстрагенту слід користуватися індивідуальними К.в., які залежать від гістологічної будови сировини та ступеня її подрібнення, а в разі їх відсутності — узагальненими К.в. для різних видів сировини: для кори, коренів та кореневищ — 1,5; для листя, квіток, трави — 2,0; для плодів та насіння — 3,0. Кількість води, необхідна для приготування настою або відвару, визначається як сума об’ємів витяжки, зазначеної в рецепті, та додаткової кількості води для компенсації адсорбції рідини сировиною, яку розраховують шляхом множення маси прописаної рослинної сировини на К.в. Напр., якщо потрібно приготувати 200 мл відвару кори дуба (співвідношення 1:10; К.в. = 2), то води необхідно взяти: 200 + (20,0·2) = 240 мл.

Наказ МОЗ України № 197 від 07.09.1993 р. — К.; 1993; Півненко Г.П. Аптечна технологія ліків. — К., 1962.