КИСЛОТИ ЖОВЧНІ

КИСЛОТИ ЖОВЧНІ — стероїдні сполуки з 24 атомами карбону, похідні холанової кислоти, що мають від однієї до трьох гідроксильних груп і бічний ланцюг з 5 атомів карбону з карбоксильною групою на кінці ланцюга. В організмі людини найбільш важливою є холева кислота.

Zovchni_kisloty.eps

У жовчі при слабколужному рН вона присутня у вигляді холат-аніону. Інші дві кислоти, дезоксихолева і літохолева, називаються вторинними К.ж., оскільки вони утворюються шляхом дегідроксилювання по С-7 первинних кислот у ШКТ. У печінці утворюються кон’югати К.ж. з амінокислотами (гліцином або таурином), з’єднані пептидним зв’язком. Ці кон’югати є більш сильними кислотами і присутні в жовчі у формі солей (холатів і дезоксихолатів Na+ і К+, що називаються солями К.ж.). Оскільки жовч містить значну кількість іонів натрію та калію і має лужну реакцію, заведено розглядати К.ж. та їх кон’югати у формі солей, звідки і виник термін «жовчні солі».

К.ж. надходять з жовчю в кишечник у вигляді глікохолевої і таурохолевої кислот. К.ж. мають властивості детергентів, тобто за рахунок високої поверхневої активності забезпечують емульгування жирів і тим самим поліпшують їхнє травлення і засвоєння, активують ліпазу — фермент, що розщеплює жири. Первинні і вторинні К.ж. всмоктуються в клубовій кишці, а 98–99% К.ж., що надійшли до кишечнику, повертаються через систему ворітної вени в печінку. Цей цикл К.ж. називається кишково-печінковою циркуляцією. Внаслідок поганої розчинності літохолева кислота практично не реабсорбується в кишечнику. Невелика частина солей К.ж., близько 500 мг/добу, не абсорбується і виводиться з організму з калом. Цим шляхом виводиться порівняно невелика кількість К.ж., але він є основним шляхом виведення холестеролу. Кишково-печінкова циркуляція солей К.ж. відбувається дуже ефективно. В організмі циркулює невеликий пул К.ж. (близько 3–5 г), однак за добу він 6–10 разів проходить через кишечник. При цьому частина виведених к.ж. невелика, близько 1–2% за один цикл у системі кишково-печінкової циркуляції. Для поповнення втрати к.ж., виведених з калом, в печінці постійно здійснюється їх синтез de novo з холестеролу в кількості, еквівалентній виведеній. При недостатності вітаміну С утворення К.ж. гальмується, що призводить до накопичення холестеролу; у хворих на цингу може розвиватися атеросклероз. Новоутворені К.ж. містяться в клітинах печінки у вигляді ефірів з коферментом А. К.ж. широко застосовуються у лікуванні пацієнтів з гепатитами, холангітами, холециститами та захворюваннями ШКТ.

Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.