КИСЛОТА ПАНТОТЕНОВА

КИСЛОТА ПАНТОТЕНОВА (лат. acidum pantothenicum < грец. pantothen — скрізь, усюди; вітамін В3, антидерматитний фактор). Назва відображає розповсюдження цього вітаміну. У хімічному відношенні є сполукою β-аланіну і 2,4-дигідрокси-3,3-диметилмасляної кислоти:

Kislota_pantotenova.ai

У 1938 р. виділена з рослинної сировини, вивчена її структура та здійснено хімічний синтез. У клітинах тканин організму К.п. перетворюється на коферментні форми: 4-фосфопантетеїн, КоА і дефосфо-КоА. Біологічна роль К.п. зумовлена її участю в численних ферментативних процесах організму; вона входить до складу коферменту ацетилювання (КоА), який бере участь у реакціях ацетилювання та переацетилювання. З ним пов’язані такі функції, як активація ацетату і жирних кислот, окиснення жирних кислот, синтез холестеролу та інших стероїдних сполук, синтез кетонових речовин, реакції циклу трикарбонових кислот, синтез ацетилхоліну та ацетилглюкозамінів, реакції знешкодження біологічних амінів, реакції ацетилювання чужорідних сполук, у тому числі й ЛП, окиснення пірувату і 2-оксоглутарату та ін.; 4-фосфопантетеїн є коферментом ацилпереносного білка синтетази жирних кислот; дефосфо-КоА — кофермент цитратліази. Виражені симптоми В3-авітамінозу зустрічаються рідко. Найчастіше виникає авітаміноз у комплексі з нестачею інших вітамінів (С, В12, фолієвої кислоти) та при нестачі білків у раціоні. Характерними ознаками є слабкість, швидка втомлюваність, парестезії кінцівок, зниження кислотності шлункового соку, розлад травлення, схильність до інфекційних захворювань. У птахів і тварин спостерігається депігментація шерсті та пір’я, затримка росту, дерматити. Джерелом К.п. є кишкові бактерії й продукти харчування (дріжджі, печінка, курячі яйця, риба, молоко, м’ясо, бобові та ін.).

У клінічній практиці застосовують препарат Кальцію пантотенат як засіб метаболічної терапії при інтоксикації отрутами і ЛП, ураженні печінки, атонії кишечнику, дистрофії серцевого м’яза, різноманітних неврологічних синдромах (абстинентному синдромі, алкогольному делірію).

Биохимия / Под ред. Е.С. Северина. — М., 2003; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Гонський Я.І., Максимчук Т.Т. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001.


Інші статті автора