КИСЛОТА ОКСОЛІНОВА

КИСЛОТÁ ОКСОЛÍНОВА (Acidum oxolinicum), 5-етил-8-оксо-5,8-дигідро-1,3-діоксоло[4,5-g]хінолін-7-карбонова кислота.

С13Н11NO5                                                 Мол. м. 261,2

Acidum oxolinicum.ai

АФІ синтетичного походження. Майже білий або жовтуватий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, спирті, малорозчинний у метилен хлориді, розчинний у розведених розчинах лугів. УФ-спектр: λmax=260 нм, 322 нм та 336 нм у метанолі. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр 0,0005% розчину субстанції в метанолі, підкисленому 0,1 М розчином НCl має λmax при 260 нм, 322 нм та 336 нм (відношення оптичної густини в λmax при 260 нм до оптичної густини в λmax при 336 нм має бути від 4,9 до 5,2); методом ТШХ. Кількісно визначають при титруванні тетрабутиламонію гідроксидом у середовищі ДМФА з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.

Фармакологічна група. J01M B05 — антибактеріальні препарати групи хінолонів.

Фармакологічні ефекти. Проявляє антимікробну активність переважно відносно грамнегативних мікроорганізмів (зокрема, Proteus spp., Escherichia cоli та ін.), а також Staphylococcus aureus.

Застосування. Цистит, пієліт, нефрит, простатит. Бактеріурія, викликана чутливими до препарату мікроорганізмами. Профілактика інфекції сечовивідних шляхів при інструментальних дослідженнях.

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник Видаль. Лекарственные препараты России. — М., 2001–2002; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — № 1.