ІПЕКАКУАНА ЗВИЧАЙНА

ІПЕКАКУАНА ЗВИЧАЙНА — Cephaёlis ipecacunha Willd. (грец. kephale — голова, eileo — стискувати, тобто квітки, щільно зібрані в головку; ipecacuanha — латиніз. бразильська назва рослини: і — маленька, pe — придорожна, сaa — рослина, goene — блювотна) — вічнозелений кущ 15–60 см завв. родини маренових (Rubiaceae); рос. назва — ипекакуана, рвотный корень. У дикорослому вигляді поширена в Бразилії у вологих тропічних лісах; культивується в Індії, Індонезії, Малайзії, Південній Америці. Кореневище довге, тонке, з гладкою поверхнею сіро-бурого кольору, від нього відходять численні довгі корені, які складаються з твердої деревини і широкої кори; кора наростає нерівномірно, з кільчастими поперечними перетяжками. Стебло чотиригранне, здерев’яніле біля основи, голе, у верхній частині трав’янисте, короткоопушене, з 3–10 парами листків. Листки з прилистками, супротивні, короткочерешкові, широколанцетні, загострені, з клиноподібною основою, завд. 6–8 см, зверху — темно-, знизу — світло-зелені, по жилках опушені. Молоді листки густо опушені з обох боків. Суцвіття — верхівкові поодинокі головки зі скучених мілких білих трубчастих квіток, спочатку прямостоячі, далі пониклі. Плід — м’ясиста яйцеподібна кістянка чорно-фіолетового кольору, з двома жовтаво-білими кісточками. Цвіте в січні–березні. Як ЛРС заготовляють кільчасті корені, які виривають із землі, а кореневище залишають для відновлення зарості. Запах коренів специфічний, затхлий, смак гіркуватий, неприємний. У коренях міститься до 4% ізохінолінових алкалоїдів, серед них — еметин (1,3%), цефаелін (0,25%), психотрин, криптопін, аметамін, протоеметин; сапоніни (2%), глікозид іпекакуанін (0,4%), фітостерини, холін, органічні кислоти, крохмаль.

ipecacunha Willd.eps

Еметин R=CH3, цефаелін R=H

Корінь І. застосовують у вигляді настою і порошку як ефективний відхаркувальний засіб для лікування бронхітів (по 0,02–0,05 г); у високих дозах (0,5 г і більше) діє як блювотний засіб, використовують при отруєннях; препарат еметину гідрохлорид є специфічним засобом проти амебної дизентерії. У гомеопатії І. застосовують для лікування бронхітів, при шлунково-кишкових інфекціях.

Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983; Палов М. Энциклопедия лекарственных растений. — М., 1998; British Herbal Pharmacopoeia / London, BHMA. — 1996.