ФАРМАЦІЯ ВЕТЕРИНАРНА

ФАРМАЦІЯ ВЕТЕРИНАРНА — розділ наукової та практичної фармації, який стосується питань, пов’язаних з розробленням, виробництвом, контролем якості, дистрибуцією та моніторингом безпеки та ефективності застосування ветеринарних препаратів, призначених для діагностики, лікування та профілактики захворювань тварин.

Ф.в. повинна розвиватися інтегровано, при співпраці спеціалістів ветеринарної медицини і фармації, що у свою чергу забезпечить реалізацію вимог світового співтовариства до проведення безпечної й ефективної фармакотерапії у ветеринарній практиці, встановлення епізоотичного благополуччя, використання високоякісних продуктів тваринництва для задоволення потреб людей, а в цілому забезпечить здоров’я людства і охорону довкілля.

До основних завдань Ф.в. належать: опрацювання законодавства, яке стосується розроблення, виробництва, доклінічного та клінічного випробування і дистрибуції ветеринарних препаратів; дослідження їх фармакокінетичних та фармакодинамічних параметрів; визначення залишкових кількостей ветеринарних препаратів або їх метаболітів у продуктах тваринного походження; питання ветеринарної токсикології; різні аспекти дослідження, що здійснюються при опрацюванні технології ветеринарних препаратів; виробництво та контроль їх якості, відповідно до вимог ДФУ; дистрибуція ветеринарних препаратів через склади (оптова) та ветеринарні аптеки (роздрібна); моніторинг небажаних/побічних реакцій, які виникають при їх застосуванні, з метою досягнення безпеки для тварин (ветеринарний фармаконагляд), обслуговуючого їх персоналу, споживача продукції тваринництва, а також довкілля; пошук і випробування нових ветеринарних препаратів та опрацювання стандартів (ФС, АНД) на їх виробництво, методів контролю якості.

В Україні необхідне впровадження напрямку Ф.в. з огляду на оптимізацію правил просування на ринку, виробництва, контролю якості вітчизняних та зарубіжних ветеринарних препаратів і продуктів тваринництва, створення законодавчої бази і регулювання правових відносин між фірмами-виробниками, спеціалістами ветеринарної медицини і споживачами — власниками тварин. Використання ветеринарних препаратів та методологія ветеринарної медицини і Ф.в. визначають етичний аспект ставлення людини до тварин з метою збереження або покращання їх здоров’я. Застосування ветеринарних препаратів має гуманне та соціальне значення з огляду на якість та чистоту продукції тваринництва (молока, м’яса, яєць, меду, шкіри, вовни тощо), призначених для виробництва продуктів та споживання людьми, а також формування й становлення окремих галузей промисловості (виробництво продуктів харчування, переробка шкіри, вовни тощо).

Розроблення, виробництво та контроль якості ветеринарних препаратів відбувається відповідно до таких самих вимог та правил, як і ЛП, що використовуються в гуманній медицині. Ці процеси вимагають певної кваліфікації фахівців, яку мають випускники фармацевтичних факультетів медичних університетів та НФаУ, що пройшли спеціалізацію за цим напрямком та за вимогами ст. 52, п. 2 та ст. 53, п. 2 Директиви ЄС 2001/82 вивчали такі дисципліни: загальну, неорганічну, аналітичну, органічну та біологічну хімії, біологію, фармацевтичну хімію, фармацевтичну технологію, фармакогнозію, фармакологію, мікробіологію, фізіологію, які вивчаються фахівцями, що здобувають освіту за напрямком фармація, або медицина чи ветеринарія з відповідними спеціалізаціями. Навчальна дисципліна Ф.в. впроваджена до планів підготовки спеціалістів з ветеринарної медицини, а для фахівців фармацевтичного профілю — до навчальних планів та програм внесена спеціалізація з Ф.в. Основні положення Ф.в. включені у паспорт спеціальності «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи» на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора фармацевтичних наук. Фахівці, які отримали відповідну кваліфікацію, співпрацюють з регуляторними та виконавчими органами і закладами ветеринарної медицини, а саме — Державною фармакологічною комісією ветеринарної медицини, яка діє на підставі положення, що затверджується КМУ, є експертно-дорадчим органом з питань регламентації безпечного та ефективного застосування ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, а також їх реєстрації; компетентними регуляторними органами, які здійснюють оцінку (експертизу) поданих документів, організовують проведення необхідних досліджень, вживають інших заходів для перевірки інформації, відомостей, зазначених у документах, а також складають експертні висновки для розгляду Державною фармакологічною комісією ветеринарної медицини; працюють на підприємствах та в установах, які здійснюють виробництво, контроль якості, обіг і дистрибуцію ветеринарних препаратів.

Закон України від 16.11.2006 р. № 2498–12 «Про ветеринарну медицину» із змінами та доповненнями // Відомості ВР., 2002 р., № 8, ст. 62; 2003 р., № 16, ст. 126, № 27, ст. 209; 2005 р., № 9, ст. 180; 2006 р., № 14, ст. 116; Препарати ветеринарні. Фармаконагляд. Основні положення. СОУ 85.2–37–408:2006. — К., 2006 (Мінагрополітики України); Directive 2001/82 EC relating to veterinary medicinal products (O.J.L 311, 28.11.2001. file:///F:/veterin/2009_en.htm).