ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ — одна з частих форм, що виявляється у розвитку змін у морфології і функції тих чи інших органів і тканин, а іноді й у порушенні поведінки організму. І.х., на відміну від неінфекційних, спричиняються живою причиною (вірусами, бактеріями, грибами), характеризуються заразливістю, тенденцією до епідемічного поширення, циклічністю клінічного перебігу і наступним розвитком набутого імунітету. Прояви І.х. різноманітні. За локалізацією збудника в організмі виділяють такі групи І.х.: кишкові, дихальних шляхів (респіраторні), крові, зовнішніх шкірних покривів. Відповідно до міжнародної класифікації хвороб інфекційні і паразитарні хвороби включені до першого класу, розділеного на: кишкові інфекції; туберкульоз; бактеріальні зоонози; інші бактеріальні інфекції; поліомієліт та інші ентеровірусні інфекції ЦНС; вірусні хвороби, що супроводжуються висипанням; вірусні хвороби, які передаються членистоногими; інші вірусні хвороби; рикетсіози та інші хвороби, які передаються членистоногими; сифіліс та інші венеричні хвороби; інші хвороби, спричинені спірохетами; мікози; гельмінтози; інші інфекційні та паразитарні хвороби. Крім того, захворювання, викликані мікробами, входять майже до усіх інших класів хвороб відповідно до локалізації, напр., грип належить до класу респіраторних хвороб. Багато І.х. підлягають обов’язковій реєстрації та негайному оповіщенню регіонального центру гігієни та епідеміології, який оперативно вживає протиепідемічних заходів в епідемічному вогнищі. У діагностиці, встановленні джерела і факторів передачі збудників І.х. вирішальне значення мають мікробіологічні методи дослідження.

БСЭ. — М., 1971. — Т. 10; СЭС. — М., 1980; Тимченко А.Д. Краткий медико-биологический словарь. — К., 1988.