ІДОКСУРИДИН

ІДОКСУРИДИН (Idoxuridinum), 5-Іод-1-(2-дезокси-β-Д-еритро-кентафуранозил)піримідин-2,4(1Н,3Н)-діон.

C9H11IN2O5                                              Мол. м. 354,1

Idoxuridinum.eps

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, розчинний у воді, етанолі, метанолі, практично нерозчинний у хлороформі й ефірі. Tпл =180 °С. Питоме обертання +28°…–32°. УФ-спектр λmax=288 нм (=220) у кислому розчині; λmax=279 нм (=162) у лужному розчині. ІЧ-спектр, см–1: 1667, 1259, 1096, 1605, 1289, 1070 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; препарат дає блакитне забарвлення з розчином дифеніламіну. Кількісно визначають прямим титруванням тетрабутилом гідроксидом у середовищі ДМФА з потенціоаметричною фіксацією точки еквівалентності.

Фармакологічна група. S01ВA D01 — противірусні препарати.

Фармакологічні ефекти. Противірусний. Викликає зміни процесу синтезу ДНК, що призводить до порушень репродукції вірусу.

Застосування. Кератит, кератокон’юнктивіт, викликані вірусом звичайного герпесу. Профілактика розвитку герпетичної інфекції в післяопераційний період (після лікувальної кератопластики).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России. — М., 2003; Clarke’s isolation and identification of drugs/ Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.