ГІАЛУРОНІДАЗА

ГІАЛУРОНІДАЗА (гіалуронатліканогідролаза) — фермент класу гідролаз, який гідролізує зв’язки між залишками 2-ацетамідо-2-дезокси-Д-глюкози та глюкуронату в гіалуроновій кислоті. Під дією ферменту гіалуронова кислота гідролізується до тетра- та дисахаридів, що сприяє підвищенню проникності клітинних структур сполучної тканини та полегшенню руху рідини у міжклітинному просторі. Г. міститься в різних тканинах організму. Від співвідношення між вмістом Г. та гіалуронової кислоти у тканинах залежить ступінь проникності тканин. Протизапальна дія різних речовин (саліцилатів, АКТГ, стероїдів та ін.) частково пов’язана з їх спроможністю знижувати активність ферменту. Г. міститься у бджолиній, зміїній отруті, слинних залозах п’явок. Деякі бактерії (стрептококи, пневмококи) містять фермент типу Г., що дає їм можливість проникати з кров’яного русла в міжклітинний простір. В організмі людини велика кількість Г. міститься в сім’яниках — так званий фактор проникності, який забезпечує звільнення яйцеклітини від шару фолікулярних клітин.

ЛП, що містять Г., отримують із сім’яників великої рогатої худоби. Показаннями до застосування препаратів Г. є контрактури суглобів, рубці після опіків та операцій, гематоми та ін. Г. може також використовуватись для прискорення всмоктування ЛП, що вводяться підшкірно, в/м або трансдермально. До препаратів, що містять у своїй основі Г., належать комбіновані препарати на основі бджолиної отрути. Показаннями до їх застосування є міозит, поліартрит, невралгія, захворювання периферичних судин, келоїдні рубці після опіків та операцій.

Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1999.