ГІДРОСФЕРА

ГІДРОСФЕРА (грец. hydor — вода, волога + sphaira — оболонка) — водна оболонка Землі, розташована між атмосферою та літосферою. Г. вкриває ~71% земної поверхні (361 млн км2), її обсяг ~1494 млн км3 (~0,136% загального обсягу планети), маса 1,5×1018 т (~0,0253% маси Землі). Це сукупність океанів та морів (разом 1370 млн км3), озер (750 тис. км3), рік (1,2 млн км3), боліт, а також води льодовиків (21 млн км3), ґрунтової вологи, підземних вод (100 млн км3) та водяної пари у повітрі (12,3 тис. км3). Вода є неодмінною складовою всіх живих організмів, які містять її 75–90%. Хімічний склад Г. наближений до середнього складу морської води. Кругообіг води на Землі відіграє надзвичайно важливу роль у біосфері. Головними стадіями кругообігу є: 1) випаровування води з поверхні суходолу та її транспірація рослинами — 62 тис. км3 на рік; 2) випадання осадів над суходолом — 108 тис. км3 на рік; 3) перенос пароповітряних мас вітром з океану на суходіл — 46 тис. км3 на рік; 4) випаровування води з поверхні океану — 456 тис. км3 на рік; 5) осади над поверхнею океану — 410 тис. км3 на рік; 6) поверхневий стік води із суходолу до Світового океану — 46 тис. км3 на рік. На відміну від інших біологічно значущих видів кругообігу (вуглецю, азоту, фосфору тощо), кругообіг води головним чином здійснюється під впливом геологічних факторів, тобто зовнішніх та внутрішніх сил Землі (сонячна енергія, рух повітря, сила тяжіння тощо). Використання ресурсів Г. людиною головним чином здійснюється у двох формах — водокористування та водоспоживання. У першій з них люди використовують воду безпосередньо в місцях її дислокації в гідроенергетиці, для рибальства, транспорту, спорту, відпочинку тощо. При водоспоживанні у промисловості (у т.ч. фармацевтичній), комунальному та сільському господарстві тощо людина вилучає воду з водних об’єктів та повертає її після використання зі зміненою кількістю (без втраченої води, але з додатковою водою, утвореною в хімічних реакціях) та якістю (із зміненою температурою та забрудниками — наслідками людської діяльності). Для водоспоживання потрібна головним чином прісна вода, доступні запаси якої (річний стік, прісні озера, частина підземних вод та деякі льодовики) не перевищують 1% загальної маси Г. До того ж ці запаси нерівномірно розподілені по планеті. Так, Україна належить до країн із досить низьким рівнем забезпечення прісною водою. Тому ресурси Г., хоча і є принципово відновлюваними, але належать до вичерпних, оскільки людині потрібна не вода взагалі, а вода певної якості.

Лiт: Бiлявський Г.I., Бутченко Л.I, Навроцький В.М. Основи екологiї. — К., 2002.; Кучерявий В.П. Екологія. — Львів, 2000.; Стольберг Ф.В. Экология города. — К., 2000.