ГІДРОКСИЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

ГІДРОКСИЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Hydroxyzini hydrochloridum), (RS)-2-[2-[4-[(4-хлорфеніл)фенілметил]піперазин-1-іл] етокси]етанол дигідрохлорид.

C21H27ClN2O2, 2HCl                                                       Мол. м. 447,8

Gydroxyzini-gydrochloridum.eps

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді та етанолі, слаборозчинний в ацетоні, гігроскопічний. УФ-спектр: λmax = 232 нм, 258 нм, 263 нм, 270 нм в 0,1М HCl. ІЧ-спектр, см-1: 1082, 1130, 1005, 1149, 1063, 800 (у KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; проводять реакцію на хлорид-іони. Кількісно визначають неводним алкаліметричним титруванням з потенціометричною фіксацією точки еквівалентності.

Фармакологічна група. N05B B01 — антигістамінні препарати.

Фармакологічні ефекти. Анксіолітична, седативна, протиблювотна, антигістамінна, анальгезуюча, бронходилатуюча, спазмолітична, міорелаксуюча, протисвербіжна. Знижує секрецію соляної кислоти в шлунку, поліпшуючи пам’ять, увагу.

Застосування. Стан із підвищеною збудливістю, тривогою, психоневротичні реакції, премедикація, синдром абстиненції при алкоголізмі, дерматит зі свербежем.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs/ Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — N1.