ГІДРАСТИС

ГІДРАСТИС (жовтокорінь) — Hydrastіs L. (грец. hydor — вода і astos — мешканець) рід багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae), який систематики іноді виділяють у родину гідрастієвих. Існує два види на Сході Північної Америки та в Східній Азії. Г. канадськийH. canadensіs L. лікарська північноамериканська рослина, яка культивується в середній смузі Росії та в Україні; інші назви — золота печатка; рос. назва — гидрастис (желтокорень) канадский. Рослина до 30 см завв., з коротким кореневищем. Кореневище на зламі золотаво-жовте, зовні брунатно-жовте, зі слідами відмерлих стебел, що мають вид печатки. Стебло прямостояче, просте, округле, у верхній частині опушене. Біля основи стебла знаходяться 3–4 невеликих коричневих та 2–3 більших, білуватих, перетинчастих, лускатих листка, що охоплюють стебло. Стеблових листків два, вони зближені, короткочерешкові, пальчасторозсічені, біля основи серцеподібні, зубчасті. На верхівці стебла — на короткій квітконіжці одинока непоказна квітка із чашечкоподібною оцвітиною з 3 зеленувато-білих листочків; тичинки й маточки численні. Плід — м’ясиста червона багатокістянка з чорними насінинами. Насіння чорне, блискуче, яйцеподібне. Г. канадський — офіцинальна рослина. Як лікарську сировину використовують кореневища і корені Г. канадського (Rhizomata Hydrastis), зібрані восени, відмиті від землі та висушені. Кореневище містить ізохінолінові алкалоїди (2,5–8%): берберин — до 4,6% (зумовлює жовте забарвлення), берберастин, тетрагідроберберастин, гідрастин (1,5–4%), β-гідрастин, гідрастинін, гідрастидин, ізогідрастидин, 8-оксотетрагідрофаліфендин, канадин (до 1%), канадалін, пальматин, тетрогідропальматин, коптизин, ятроризин, корипалмін, ізокорипалмін, канадинову кислоту; флавоноїди: 7-метилові ефіри 6,8-ди-C-метиллютеоліну та 6-C-метиллютеоліну; β-ситостерол; цукри: фруктозу, галактозу, глюкозу; крохмаль, смоли; невелику кількість ефірної та жирної олії; мінеральні речовини: залізо, магній, кальцій; вітаміни: А, С, В2, В5, Е. Листя Г. канадського містить фенолкарбонові кислоти та їх ефіри: 5-O-(4′-(β-D-глюкопіранозил)-транс-ферулоїлхінну, неохлорогенову (0,9%), хлорогенову (0,5%) кислоти, а також ферулові ефіри хінної кислоти — ефіри хікандинової кислоти.

Gydrastіs_berberin.eps

Берберин

Gydrastіs_gidrastin.eps

Гідрастин

Gydrastіs_gidrastinin.eps

Гідрастинін

Gydrastіs_yatrorizin_palmatin.eps

Ятроризин R=OH

Пальматин R=OCH3

Gydrastіs_kanadin.eps

Канадин

Gydrastіs_kaptizin.eps

Коптизин

Застосовують у формі рідкого екстракту або препарату гідрастиніну — продукту окиснення гідрастину — при внутрішніх кровотечах, мають тонізувальну, протизапальну і знижуючу АТ дію. Екстракт та алкалоїди Г. канадського виявляють протимікробні, протигрибкові властивості; берберин та його солі знижують рівень холестерину у крові. Кореневище Г. канадського включене до БТФ та Фармакопеї США. Призначають як стимулятор, у т.ч. стимулюючий пологи. У гомеопатії Г. канадський застосовують як гемостатик при маткових кровотечах унаслідок порушень менструального циклу, наявності субмікозних міом і геморагічного ендометриту, а також при шлунково-кишкових кровотечах. Його застосовують при хронічному катарі легенів із густою, тягучою секрецією, ретроназальному катарі, синоїдальному катарі при поліпах, фарингіті, хронічному тонзиліті, коліті, гастриті, а також при шлунковому болю, запаленні товстої кишки із запором, диспепсії, холециститі, циститі, гонореї, простатиті, вагініті. Екстракт кореневищ забарвлює одяг і тканини у жовтий колір.

Тривале вживання може викликати порушення мікрофлори кишечнику. При вищих дозуваннях препарати Г. канадського підвищують АТ, викликають такі побічні реакції з боку нервової системи, як безсоння, головний біль, часте серцебиття, підвищена дратівливість, і стимулюють скорочення матки. Не рекомендується застосовувати з ангіотензивними препаратами, особливо з блокаторами β-адренорецепторів.

Літ.: Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений. — М., 2001; Antimicrobial constituents from goldenseal (the Rhizomes of Hydrastis canadensis) against selected oral pathogens / B.Y. Hwang, S.K. Roberts, L.R. Chadwick et al. // Planta Med. — 2003. — Vol. 69(7); Scazzocchio F., Cometa M., Tomassini L., Palmery M. Antibacterial activity of Hydrastis canadensis extract and its major isolated alkaloids // Planta Med. — 2001. — Vol. 67(6); Tims M.C. The chemical ecology of Hydrastis canadensis L. (Ranunculaceae): effects of root isoquinoline alkaloids on the Hydrastis endophyte, Fusarium oxysporum. — Maryland, 2006.