ГАМАМЕЛІС ВІРГІНСЬКИЙ

ГАМАМЕЛІС ВІРГІНСЬКИЙ — Hamamelis virginiana L. (грец. hama — одночасно + melon — плід, що вказує на одночасне цвітіння та дозрівання плодів минулого року та лат. virginianus, -a — віргінський) — деревце або кущ завв. 2–5 м родини гамамелідових (Hamamelidaceae R. Br.). Г.в. поширений у широколистяних лісах Північної Америки, в Україні зрідка вирощують як декоративну рослину. Стовбур та гілки Г.в. вкриті сірою або сірувато-коричневою корою. Листки чергові, короткочерешкові, широко-еліптичні або обернено-яйцеподібні, при основі нерівнобокі, по краю виїмчасто-зубчасті з рано опадаючими прилистками, до 12 см завд. та 9 см завш. Молоді листки знизу вкриті пучками бурих волосків. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, чотиричленні, зібрані пучками в пазухах листків. Чашечка 4-зубчаста, вкрита бурими волосками. Пелюстки вузьколінійні, золотисто-жовті. Плід — світло-бура овальна дерев’яниста коробочка з чашечкою. Цвіте у вересні–жовтні під час листопаду, коли дозрівають плоди минулого року. Рослина неофіцинальна в Україні, офіцинальна в США та більшості європейських країн. Сировиною є листя — Folia Hamomelidis та кора — Cortex Hamomelidis. Листя збирають протягом літа, сушать під наметами або у провітрюваних приміщеннях. Кору сушать на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 50 °С. Основні діючі речовини — таніни. Листя Г.в. містять: дубильні речовини (галотаніни, елаготаніни, β-гамамелітанін — 3%, проантоціанідини), фенолкарбонові кислоти (галова), флавоноїди (похідні кверцетину, кемпферолу, мірицетину), 0,5% ефірної олії, в її складі: 2-гексен-1-ал — 9,7%, ацетальдегід — 3,2%, α-іонон — 3,5%, β-іонон — 1,0%, сафрол — 0,2%, гіркоти, холін — 0,2%; сапоніни, віск, фітостерини. В корі виявлено таніни (α-, β-, γ-гамамелітаніни, флобафени), ефірну олію — 0,5%, жирну олію — 0,6%.

Галенові препарати листків та кори Г.в. мають в’яжучу, бактеріостатичну, венотонізуючу, репаративну та кровоспинну дію. Використовують при носових, внутрішніх та гемороїдальних кровотечах, варикозному розширенні вен, травматичних ушкодженнях шкіри, розладах кишечника, а також у гомеопатії. З гілок Г.в. дистиляцією з водяною парою отримують гамамелісову воду, яку використовують зовнішньо при розтягненнях, синцях, поверхневих ранах, а також у косметології.

Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1992; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.