ГАЛИ

ГАЛИ — Gallae (лат. galla — чорнильний горіх) — патологічні горіхоподібні розростання клітин («чорнильні горішки» або цецидії), які виникають на органах деяких рослин у разі їх ушкодження певними вірусами, бактеріями, грибами (Г. рослинного походження, або фітоцецидії) чи внаслідок дії хімічних речовин комах-горіхотворок, черв’яків, нематод, кліщів (Г. тваринного походження, або зооцецидії). При ураженні бруньок виникають їх виродливості — тератоморфи. Як наслідок проколу й подразнення тканин до травмованого місця притікає значна кількість клітинного соку, порушується обмін речовин, тканини розростаються. Впродовж 5–6 міс збудники проходять відповідний цикл свого розвитку (яєчко — лялечка — комаха), ослаблюють рослину і можуть призвести до її загибелі. Реакція на чужорідне тіло — галоутворення — приводить до збагачення танідами (див. Дубильні речовини). Доросла комаха прогризає у стінці наросту отвір і вилітає; якщо комаха гине всередині наросту, отвір в Г. і тератоморфах не виникає. Найчастіше Г., або «чорнильні горішки», утворюються у таких багатих на таніни рослин, як сумах, фісташка, дуб та інших деревах і чагарниках родин сумахових (Anacardiaceae) і букових (Fagaceae). Взагалі відомо близько 15 тис. різних за походженням Г., більшість з яких шкідлива для рослин. Як сировину для отримання галотаніну, медичного таніну і препаратів на їх основі використовують Г. китайські, Г. турецькі та Г. фісташкові, які містять 55–80% дубильних речовин. У роботах Е. Фішера і К. Фрейденберга зазначено, що у турецьких Г. співвідношення глюкози з галовою кислотою становить 15:6, а в китайських — 19:10. Г. китайські (Gallae chinensіs) утворюються при ураженні попелицею (Schlectendalia chinensis) гілочок і листкових черешків сумаху китайського, або сумаху напівкрилатого (Rhus chinensis Mill. або Rh. semialata Murr.), що росте в Китаї, Кореї, В’єтнамі, Індії. «Чорнильні горішки» різної форми, завд. до 6 см і завш. до 25 мм, тонкостінні, зверху світло-бурі, з широкою порожниною і блискучою внутрішньою поверхнею. Г. турецькі дубильні (Gallae turcicae) утворюються після проколу горіхотворками (рід Cynips) листків чи пагонів «галового» дуба лузитанського, або дуба інфекторного (Quercus lusitanica Lam. var. infectoria DC або Q infectoria Oliv.), що росте на Балканах, в Малій Азії, Ірані. Після проколювання бруньок яйцекладом самки горіхотворки дуболистої (Cynips tinctoria) утворюються тератоморфи кулястої форми. Личинка, що розвивається з яєчка, протягом 5–6 міс проходить усередині наросту весь цикл розвитку і перетворюється на окрилену горіхотворку. Зовні свіжі Г. виглядають як зелені, кулясті, м’які, соковиті утворення діаметром від 1,5 до 2,5 см. Г. фісташкові виникають на листках середньоазійського фісташкового дерева (Pistacia vera L.). Вони поодинокі або зрослі по 2–3, грушоподібні, довжиною 0,5–3,0 см, порожнисті, з тонкими стінками, легкі. Зовнішня поверхня матова, зморшкувата, з одного боку рожева, з іншого — сіро-жовта, вкрита краплями жовтуватої смоли. Павутиноподібно переплетені нитки внутрішньої поверхні утримують дрібних комах. Запах при розтиранні смолистий, смак в’яжучий, містить 30–45% таніну.

збирають Г. у серпні–вересні, оброблюють водяною парою, висушують, після чого вони стають сірими, дуже твердими, з порожниною, де розвивався шкідник (паразит). г. служать джерелом отримання танінів, які виявляють в’яжучу, протизапальну, антисептичну дію; використовують у стоматології, хірургії, гомеопатії, дерматології. настойку Г. застосовують для полоскання і зрошування ротової порожнини при запаленні слизової оболонки рота й горла, при опіках, кровотечах, для змазування і припікань обморожених місць, зрідка — всередину від діареї, при шлунково-кишкових розладах, отруєннях важкими металами й рослинними отрутами (див. Отруйні рослини). Також Г. використовують для виготовлення фарб і чорнил.

Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. — М., 1967; Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і О.В. Топачевського. — К., 1986; Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983; Універсальний словник-енциклопедія / М. Попович, І. Дзюба, Н. Корнієнко та ін. — К.-Львів, 2001; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.