ГОМЕОПАТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ

ГОМЕОПАТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ — однокомпонентні чи багатокомпонентні препарати, приготовані за правилами гомеопатичної фармації та призначені для перорального, сублінгвального, ректального, ін’єкційного та місцевого застосування з метою лікування або профілактики захворювань за принципом подібності. Принципи приготування Г.л.п. виділені С. Ганеманом і передбачають такі етапи: відбір та аналіз сировини; приготування матричних гомеопатичних препаратів; приготування гомеопатичних розведень; приготування ЛП. Сировиною для виготовлення Г.л.п. можуть служити свіжа та суха рослинна сировина, мінерали та синтетичні сполуки, нозоди та саркоди, БАР у гомеопатичних розведеннях. За складом Г.л.п. є класичними однокомпонентними та комплексними (комбінованими) і виготовляються індивідуально у спеціалізованих гомеопатичних аптеках або відділах аптек, а також серійно або невеликими серіями на ФП. Виробництво Г.л.п. здійснюється з урахуванням принципів, викладених у посібнику В. Швабе, Німецької гомеопатичної фармакопеї, вимог ДФУ, технологічних інструкцій та інших документів. Г.л.п. мають відповідати тим самим вимогам, що й ліцензовані алопатичні, але до них не висуваються вимоги доведення ефективності. Г.л.п. відпускаються у вигляді різних лікарських форм: гранул гомеопатичних, таблеток, крапель та розчинів для перорального застосування, мазей, супозиторіїв, розчинів для ін’єкцій. Значно рідше застосовують порошки, драже, очні ЛП, краплі для зовнішнього застосування. Якість Г.л.п. забезпечується шляхом використання якісної та стандартизованої сировини, постадійним контролем якості, дотриманням технологічного процесу виробництва, стандартизацією кінцевого продукту за тими параметрами, які властиві конкретній лікарській формі з урахуванням вмісту діючої речовини.

Кейн С. Гомеопатическая фармация. Введение и руководство / Пер. с англ. Г.А. Федотовой. — М., 2002; Швабе В. Гомеопатические лекарственные средства. — М., 1967; German Homeopathic Pharmacopoeia (HAB). With Suppl. 1–4 / Ed. by the Homeopathic Association, 1991.