ГОЛОВНИЙ БІЛЬ

ГОЛОВНИЙ БІЛЬ — хворобливе чи не пов’язане із хворобою неприємне відчуття, що локалізується угору від брів до шийно-потиличної ділянки. Г.б. виникає при подразненні або стисканні структур, які містять вільні нервові закінчення у шкірі, підшкірній клітковині, у судинах м’яких покривів голови, окісті черепа, оболонках мозку, внутрішньочерепних артеріях, венах і венозних синусах. Кістки черепа та речовина мозку ноцицепторів позбавлені. Залежно від причини і з урахуванням характерних ознак виділяють декілька патогенетичних типів Г.б., що має практичне значення для лікарської терапії.

Патогенетичні типи Г.б. Судинний тип Г.б. — біль, що ломить, тупий, супроводжується відчуттям стискання, нудотою, потемнінням в очах, миготінням мушок перед очима; можливий біль пульсуючого характеру, з відчуттям тяжкості в голові, тупого розпирання. Судинний Г.б. посилюється в лежачому положенні, при роботі з опущеною головою. Цей тип Г.б. виникає при порушенні тонусу судин головного мозку. Г.б. м’язового напруження виникає при розтягненні або стисканні м’язів м’яких покривів голови внаслідок підвищення тонусу симпатичної нервової системи (стрес, невроз, інфекційно-токсичні захворювання, гормональні порушення, гіпертонічна хвороба), у разі патологічної імпульсації при місцевих процесах (захворюваннях очей або вух, придаткових пазух носа, шийному остеохондрозі). Характеризується відчуттям стягування голови обручем, підвищеною чутливістю до голосних звуків, яскравого світла, дратівливістю. Ліквородинамічний тип Г.б. виникає при порушенні динамічної рівноваги між секрецією та відтоком спинномозкової рідини, внаслідок чого розвивається або підвищення внутрішньочерепного тиску (пухлини, абсцес мозку, набряк мозку внаслідок травми, запалення, порушення мозкового кровообігу), або його зниження (зменшення продукції спинномозкової рідини після черепно-мозкової травми або запального процесу). Характерними ознаками Г.б. такого типу є розпираючий характер, посилення болю при напружуванні, кашлі, зміні положення голови, у вертикальному положенні, при ходьбі. Можливі вогнищеві неврологічні симптоми, менінгіальні синдроми, порушення свідомості. При невралгічному типі Г.б. вогнище патологічної больової імпульсації міститься в центральних структурах (найчастіше трійчастого нерва). Притаманний нападоподібний характер болю (пароксизми болю), наявність тригерних (пускових) зон, подразнення яких провокує напад, іррадіація болю в сусідні чи віддалені ділянки. Біль описується пацієнтами як «пронизливий», «стріляючий», «як удар струму» чи «як блискавка». Галюцинаторний Г.б. (психалгію) відзначають у будь-якому віці. У цьому разі формування патологічного вогнища відбувається в системі центральних структур больової рецепції, у структурах центрального психоемоційного сприйняття болю. Для нього характерна відсутність конкретних фізичних характеристик при описанні (напр. такий біль, що пульсує, стискає), його визначених метафоричних характеристик (напр. «як змія кусає»). Психогенний Г.б. зазвичай двобічний, виникає щодня, триває кілька годин, відзначається на фоні психоемоційного стресу (хоча хворі це часто заперечують). При інструментальних методах обстеження пацієнтів із психогенним Г.б. будь-які патологічні відхилення відсутні. Один і той же патогенетичний тип Г.б. може фіксуватися при різних захворюваннях і, навпаки, при одному захворюванні можуть бути різні типи Г.б. Г.б. може бути основною, а іноді єдиною скаргою пацієнтів при понад 45 різних захворюваннях. Найбільш поширеними причинами Г.б. є емоційне напруження, стрес; інфекційні захворювання, особливо такі, що супроводжуються інтоксикацією (грип, харчові токсикоінфекції тощо); запалення придаткових пазух носа (синусит); захворювання органа зору (глаукома, високий ступінь короткозорості); гіпертонічний криз; захворювання головного мозку (пухлини, підвищення внутрішньочерепного тиску, запальні захворювання — менінгіт, енцефаліт, арахноїдит); порушення кровопостачання головного мозку; захворювання чутливих нервів (невралгії, найчастіше трійчастого нерва); гормональні порушення (передменструальний синдром), гіпоглікемія; залізодефіцитна анемія; мігрень, при якій біль виникає внаслідок порушення тонусу мозкових артерій; психогенний Г.б.; Г.б. напруження (не має конкретної причини, пов’язаний із низкою чинників, що спричиняють напруження м’язів покриву голови); нераціональний прийом ЛП. До ЛП, що найчастіше зумовлюють виникнення Г.б., належать нітрати, алкалоїди ріжків, анальгетики, гіпотензивні препарати і НПЗП (особливо ацетилсаліцилова кислота, індометацин, кодеїн) — так званий синдром рикошету; блокатори Н2-рецепторів (ранітидин, циметидин); інгібітори моноамінооксидази; контрацептиви для перорального застосування; симпатоміметики (у т.ч. судинозвужувальні препарати для лікування риніту, комплексні препарати для купірування симптомів застуди); теофілін. Кожен хворий, який скаржиться на Г.б., має пройти повне загальноклінічне й неврологічне обстеження для уточнення діагнозу.

Лікування Г.б. поділяється на етіологічне, патогенетичне і симптоматичне. Етіологічне лікування спрямоване на усунення причини захворювання, патогенетичне — на механізм виникнення Г.б. Для симптоматичного лікування Г.б. пропонується значна кількість препаратів безрецептурного відпуску з групи анальгетиків-антипіретиків, у т.ч. комплексних, до складу яких входять кодеїн і/або кофеїн.

БМЭ. — М., 1977. — Т. 6; Вейн А.М. Болевые синдромы в неврологии. — М., 1999; Мерта Дж. Головная боль (справочник врача общей практики). — М., 1998; Неврология / Под ред М. Самуэльса. — М., 1997; Яхно Н.Н., Алексеев В.В., Полушкина Н.Р. Дифференцированная тактика лечения мигрени // Медицина для всех. — 1998. — № 4.