ГЛІКОЛІПІДИ

ГЛІКОЛІПІДИ (лат. glycolipida < грец. glykys — солодкий + lipos — жир) — група складних ліпідів, які містять вуглеводний компонент (залишки моно-, ди- або олігосахаридів), з’єднана з ліпідною частиною молекули за допомогою ковалентних зв’язків. З урахуванням природи ліпідної частини молекули виділяють глікосфінголіпіди та глікозилгліцероли. Глікосфінголіпіди у вигляді ліпідного компонента містять церамід — залишок вищого аміноспирту сфінгозину, N-ацетильованого залишками вищих жирних кислот: лігноцеринової, нервонової, церебронової. Залежно від структури олігосахаридної частини розрізняють нейтральні (олігоглікозилцераміди) та кислі глікосфінголіпіди (див. Гангліозиди). Перші у вигляді вуглеводного компонента містять залишки нейтральних вуглеводів та аміноцукри, другі — залишки гексуронових кислот і сульфатів. Глікосфінголіпіди мають важливе біологічне значення, оскільки входять до складу біомембран, зокрема нервової тканини. Вони забезпечують структурну та функціональну організацію клітинних мембран, входять до складу головного мозку, циторецепторів нервових гангліїв. Існує низка спадкових захворювань, пов’язаних з порушеннями метаболізму цього класу ліпідів. Глікозилдигліцерини містять у складі молекул гліцерин, етерифікований двома залишками жирних кислот, а також залишки моносахаридів, з’єднаних з гліцерином β-глікозидним зв’язком. До складу моносахаридів часто входять залишки глюкози, галактози і манози. Ліпополісахариди бактерій містять у своєму складі β-1,6-зв’язаний дисахарид N-глюкозаміну, фосфорильований у положеннях 1 і 4, та залишки жирних кислот біля С3- та С6-вуглецевих атомів. Ліпополісахариди бактерій містять велику групу сполук, що відрізняються за структурою та властивостями.

Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.