ГЛІКВІДОН

ГЛІКВІДÓН (Gliquidonum), 1-циклогексил-3-п-[2-(3,4-дигідро-7-метокси-4,4-диметил-1,3-діоксо-2(1Н)-ізохінолін)етил]фенілсульфонілсечовина.

С27Н33N3O6S                                                      Мол. м. 527,6

Gliquidonum.eps

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, практично нерозчинний у воді, малорозчинний в етанолі та метанолі, розчинний в ацетоні, легкорозчинний у ДМФА. Тпл — 176–181 °С. УФ-спектр: λmax = 313 нм ( = 49), λmax = 224 нм ( = 700) у метанолі. Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ. Кількісно визначають методом алкаліметрії в неводному середовищі (ДМФА), індикатор — тимоловий голубий. Титрують розчином тетрабутиламонію гідроксиду.

Фармакологічна група. A10B B08 — синтетичні гіпоглікемічні препарати.

Фармакологічні ефекти. Характеризується швидким і вираженим ефектом. Має гіпоглікемічну дію, механізм якої зумовлений стимуляцією секреції інсуліну β-клітинами підшлункової залози, підвищенням чутливості периферичних тканин до інсуліну. Не викликає тривалої гіперінсулінемії. Також гальмує ліполіз у жировій тканині.

Застосування. Цукровий діабет II типу (інсуліннезалежний) у хворих середнього й літнього віку у разі недостатньої ефективності дієтотерапії (див. Діабет, Цукрознижувальні лікарські препарати).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.