ГЛІД КРИВАВО-ЧЕРВОНИЙ

ГЛІД КРИВАВО-ЧЕРВОНИЙГЛІД КРИВАВО-ЧЕРВОНИЙ — Crataegus sanguinea Pall. (лат. назва походить від грец. krataios — міцний, через його міцну деревину, а також через тверді колючки) — дерево або кущ родини Розових (Rosaceae); рос. назва: боярышник кроваво-красный; нар. назви: бариня, бориня, гліг, глій, глогівка, костоглід. В Україні налічується понад 30 видів глоду і всі вони дозволені до заготівлі. Найпоширеніші види глоду: Г. п’ятистовпчиковий — Crataegus pentagyna, Г. східний — C. orientalis, Г. згладжений (колючий) — C. levigata, syn. C. oxyacantha, Г. кривочашечковий — C. curvicephala, Г. одноматочковий — C. monogyna.

Г.к-ч. — невеличкі кущі або дерева 2–5 м завв. На міцних пурпурово-коричневих гілках розміщуються прямі колючки 2,5–5 см завд. Листки зверху темно-зелені, зі споду — ясно-зелені, волосисті, від оберненояйцеподібних до широкоромбічних, неглибоко-3–7-лопатеві або великозубчасті з пилчастими лопатями. Квітки правильні, з подвійною оцвітиною, яка складається з 5 довгасто-трикутних, трикутних або вузьких ланцетних зеленкуватих чашолистиків і 5 овальних бурувато- або жовтувато-білих пелюсток; квітконіжки голі або слабкоопушені, до 35 мм завд. Квітки зібрані у білі щітки. Плоди — яблукоподібні, кулясті або еліпсоїдальні, тверді, зморшкуваті, 6–14 мм завд., 5–11 мм завш., зверху з кільцевим випинанням, утвореним чашолистиками. М’якоть плодів містить 1–5 здерев’янілих кісточок. Колір плодів від жовтогарячого та бурувато-червоного до темно-бурого. Цвіте у травні — червні, плоди дозрівають у вересні — жовтні. Росте на всій території України в підліску мішаних та листяних лісів, на узліссях, лісових галявинах, схилах берегів та боліт.

Офіцинальною сировиною Г.к-ч. є плоди — Fructus Crataegi та квітки — Flores Crataegi. Квітки заготовляють на початку цвітіння, коли частина їх ще не розкрилася; сушать у затінку. Плоди збирають у період повного достигання, без плодоніжок; сушать при температурі 50–60 °С.

Основними діючими речовинами є флавоноїди, фенолокислоти, кумарини, тритерпенові кислоти. У квітках виявлені флавоноїди — 0,5–2,5%: гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, рамнозиди вітексину; фенолокислоти: кавова, хлорогенова; азотовмісні сполуки: амінохолін, ацетилхолін, триметиламін. У квітках синтезуються біозиди, ди- та олігоглікозиди лейкоантоціанідинів; похідні флавану: (–) або (+)-епікатехіни, (+)-катехін; олігомери дегідрокатехіну; ефірна олія. У плодах виявлено органічні кислоти, вуглеводи та споріднені кислоти: цукри, сорбіти, пектинові речовини (1,9–6,1%); вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — 18–100 мг%, β-каротин — 0,4–2,7 мг%, філохінон (вітамін К); фенольні сполуки: антоціани — до 1200 мг%; лейкоантоціани — 400–1500 мг%; катехіни; флавоноли; фенолокислоти; кумарини (0,7–3,4%); стерини; тритерпенові кислоти: урсолова, олеанолова, кратегова, акантова.

Галенові препарати виявляють кардіотонічну, гіпотензивну, седативну, спазмолітичну дію. Препарати Г.к-ч. посилюють кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, усувають тахікардію та аритмію. Настойка квіток значно ефективніша при спазмах судин за екстракт плодів, який застосовують частіше за все при гіпертензії. Рідкий екстракт плодів входить до складу комплексного препарату Кардіовален, який застосовують при вегетоневрозах, ревматичних пороках серця та стенокардії з явищами серцевої недостатності й порушеннями коронарного кровообігу. Із плодів Г.к.-ч. зігнуточашечкового виготовляють препарат Кратезид; рідкий екстракт квіток Г.к.-ч. входить до складу препаратів Кардіофіт, Біовіталь, Геровітал, які мають гіпотензивні та седативні властивості. Препарат Фітулвент виявляє репаративну, жовчогінну, антисептичну, седативну дії. У Німеччині виробляється ін’єкційний препарат Есберикард, який знижує венозний тиск; у Болгарії — Краметон; у Польщі для лікування атеросклерозу запропонований Кратегонін. У нар. медицині відвар квіток Г.к.-ч. застосовують при функціональних розладах серцевої діяльності, гіпертензії, стенокардії, миготливій аритмії та пароксизмальній тахікардії, при ангіоневрозі, клімаксі, базедовій хворобі, епілепсії, ревматизмі, гострому і хронічному гастриті, метеоризмі, діареї, диспепсії у дітей. У гомеопатії використовують свіжі достиглі плоди при стенокардії, послабленні серцевої діяльності після інфекційних захворювань.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1992; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae — Haloragaceae. — Л., 1987; Светличная Е.И., Толок И.А. Этимологический словарь латинских ботанических названий лекарственных растений. — Х., 2003.