ФАРМАКОНАГЛЯД

ФАРМАКОНАГЛЯД (pharmacovigilance) ВООЗ визначає як науку та комплекс заходів щодо виявлення, оцінки, розуміння та попередження розвитку побічних ефектів або будь-яких інших несприятливих явищ, пов’язаних із застосуванням ліків.

Згідно з наказом МОЗ України від 27.12.2006 р. № 898, Ф. — це державна система збору, наукової оцінки та контролю інформації про побічні реакції (ПР) ЛП в умовах їх звичайного застосування з метою прийняття відповідних регуляторних рішень.

У більшості країн відповідальність за здійснення процесу контролю в післяреєстраційний період ЛП покладена на виробника, з одного боку, а з іншого — на державному рівні — на регуляторний орган, що контролює здійснення Ф. Система Ф. та збору даних ПР повинна існувати на кожному виробництві ЛП та в представництві, адже саме виробник несе відповідальність за наслідки застосування ліків.

Моніторинг Ф. містить такі поняття:

Побічна дія (ПД) (побічний ефект) — будь-яка ненавмисна дія ліків, яка виходить поза межі їх очікуваної терапевтичної дії, зумовлена фармакологічними властивостями, що проявляється при застосуванні в рекомендованих дозах.

ПР ліків — будь-яка ненавмисна та шкідлива для організму людини реакція, яка виникла при їх застосуванні у звичайних дозах з метою профілактики, лікування, діагностики захворювання, модифікації фізіологічної функції. ПР ліків бувають передбаченими та непередбаченими.

Передбачена ПР — ПР, характер або тяжкість якої узгоджується з наявною інформацією про ЛП (напр. з інструкцією для медичного застосування чи з листком-вкладишем).

ПР ЛП за M.D. Rawling, J.W. Thompson, 1991 р. класифікують за такими типами:

1) тип А — залежать від дози; поділяють на ПР, що залежать від надлишкової терапевтичної дії, пов’язаної власне з фармакологічними властивостями ЛП; токсичні ПР, що характерні для ЛП з вузькою терапевтичною дією, вторинні ПР, зумовлені післядією ЛП;

2) тип В — не залежать від дози (імуноалергічні ПР, генетично детерміновані);

3) тип С — наслідок тривалого застосування ЛП: толерантність (нітрати, центральні α-адреноміметики), синдром відміни (глюкокортикоїди, блокатори β-адренорецепторів), медикаментозна залежність (окремі психотропні ЛП, наркотичні анальгетики), кумулятивний ефект (серцеві глікозиди, інгібітори МАО), пригнічення утворення гормонів (глюкокортикоїди);

4) тип D — відтерміновані реакції (мутагенні, канцерогенні (діетилстильбестрол), тератогенні (талідомід).

Непередбачена ПР — ПР, характер або тяжкість якої не узгоджується з наявною інформацією про ЛП, напр. з інструкцією для медичного застосування чи з листком-вкладишем, тобто йдеться про невідому реакцію на препарат.

Серйозні ПР — реакції, які сталися при застосуванні ЛП, що призвели чи являють собою: загрозу життю пацієнта; призвели до втрати працездатності; потребують госпіталізації чи подовження її термінів; призводять до смерті; викликають розвиток новоутворень; викликають вроджені аномалії розвитку.

Несерйозні ПР — будь-які ПР ЛП, які не відповідають визначенню серйозної ПР.

За ступенем тяжкості клінічних проявів ПР класифікують на: легкі (свербіж, висипання) — симптоми зникають через 3 дні самостійно або після призначення антигістамінних ЛП; середні (кропив’янка, набряк Квінке, екзематозний дерматит, мультиформна еритема, лихоманка до 39 °С, полі- чи моноартрит, токсико-алергічний міокардит) — симптоми зникають через 4–5 днів, потребують призначення антигістамінних ЛП, глюкокортикоїдів у середніх дозах — 20–40 мг; тяжкі (ексфоліативний дерматит, токсикоепідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичний шок, що супроводжується ураженням внутрішніх органів, напр. міокардит з порушенням ритму, нефротичний синдром, поліорганна недостатність) — симптоми зникають через 7–10 днів після комбінованого застосування антигістамінних ЛП, глюкокортикоїдів, адреноміметиків та ін.

Методи отримання повідомлень про ПР/ПД ЛП за М.Н.Г. Дюкс (1995 р.) класифікують за 5 типами:

1) спонтанні повідомлення — дають можливість залучити населення та здійснювати контроль за ПД усіх ЛП, які дозволені до медичного застосування в країні; термін вивчення ПД не обмежений; існує можливість розподілу пацієнтів за відповідними групами; істотно не порушується перебіг подій; незначні витрати на дослідження;

2) активний моніторинг (у стаціонарах) — базується на зборі демографічних, соціальних та медичних даних про всіх пацієнтів, які потрапляють до стаціонару;

3) рецептурний моніторинг — базується на систематичному зборі та аналізі рецептів, які виписуються на новий ЛП; водночас встановлюється контакт з лікарем, котрий особисто повідомляє про його дію;

4) вивчення в групах — принципово передбачає визначення групи пацієнтів, які застосовують відповідний ЛП та відомий ЛП у контрольній групі для проведення порівняння ефективності та безпеки фармакотерапії;

5) порівняльне вивчення — базується на відборі пацієнтів з характерною негативною реакцією на відповідний ЛП та пацієнтів, у яких відсутня така реакція на цей ЛП.

В Україні система Ф. існує з 1996 р. і здійснюється ДЕЦ (далі — Центр), у структурі якого є Управління післяреєстраційного нагляду (далі — Управління). Сюди надходить, обробляється та аналізується інформація про ПР ЛП, які є на фармацевтичному ринку. До складу Управління входять регіональні відділення, співробітники яких співпрацюють з керівниками закладів охорони здоров’я та лікарями в усіх регіонах України. Система Ф. інтегрована у світову мережу з центром ВООЗ (м. Уппсала, Швеція).

Упровадження в Україні системи Ф. в 1996–2001 рр., гармонізованої за своєю правовою, регламентною базою та організаційними засадами з міжнародними вимогами (WHO, ЄС), стало суттєвим кроком вперед на шляху вдосконалення регуляторної системи та реалізації державної політики щодо ліків. Основними напрямками роботи системи Ф. є: інформаційне та методичне забезпечення системи охорони здоров’я з питань безпеки ЛП; здійснення збору, аналізу та узагальнення інформації про безпеку (див. Безпека ліків) та ефективність (див. Ефективність ліків) застосування ЛП, отриманої від лікарів, виробників, міжнародних організацій; здійснення контролю за функціонуванням Ф. в системі охорони здоров’я та виробництва (представництва) ЛП; підготовка пропозицій для МОЗ України про повну чи тимчасову заборону медичного застосування ЛП, внесення доповнень чи змін в інструкцію щодо застосування ліків; проведення спеціалізованої експертної оцінки перереєстраційних матеріалів стосовно безпеки ЛП.

Сьогодні основним джерелом інформації про ПР ЛП в Україні є лікар, який згідно з наказом МОЗ України від 27.12.2006 р. № 898, у разі виникнення ПР при застосуванні ЛП повинен заповнити карту-повідомлення та надіслати її до Управління. Лише протягом 1996–2009 рр. до Управління Центру надійшло понад 36 000 повідомлень про ПР ЛП. Отримана інформація про ПР ЛП сприяє прийняттю відповідних рішень щодо подальшої їх долі на фармацевтичному ринку України та їх медичного застосування. Завдяки здійсненню Ф. в Україні приймаються такі регулярні рішення, як «заборонено медичне застосування» (фенацетин, циметидин, гемодез, препарати, що містять кава-кава), «обмежено медичне застосування» (метамізол натрію, нітрофурани, еуфілін, стабілізований етилендіаміном) та ін. Інформація, що надходить до Центру про ПР ЛП, є конфіденційною, а лікар жодних адміністративних утисків не зазнає навіть у випадку, коли ПР ліків є наслідком медичної помилки. З метою недопущення виявлених помилок іншими лікарями про них повідомляється в статтях в узагальненому вигляді без зазначення прізвищ та лікувально-профілактичних закладів. Створена нормативно-правова база щодо здійснення моніторингу ПР ліків та затверджена відповідними наказами МОЗ України (наказ МОЗ України від 24.07.2009 р. № 531 «Про затвердження порядку проведення моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров’я»; наказ МОЗ України від 01.09.2009 р. № 654 «Про затвердження порядку заходів щодо покращання, здійснення післяреєстраційного нагляду за безпекою та ефективністю лікарських засобів та моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров’я»).

Безопасность лекарств. Руководство по фармаконадзору / Под ред. А.П. Вікторова, В.И. Мальцева, Ю.Б. Белоусова. — К., 2007; Безопасность лекарств: от разработки до медицинского применения: Материали 2-й науч.-практ. конф., Киев, 3–4 декабря, 2009. — К., 2009; Контроль за безпекою лікарських засобів: 10 років фармаконагляду України / О.П. Вікторов, О.В. Матвєєва, А.Г. Войтенко, І.О. Логвіна та ін. // Здоров’я. — 2007. — № 5; Контроль якості лікарських засобів: сучасний стан і перспективи // Матеріали семінару на тему «Питання контролю якості лікарських засобів в Україні». — Х., 2005; Фармацевтический сектор: фармаконадзор за лекарственными препаратами для человека / Под ред. А.В. Стефанова (пред. ред. кол.), Т.А. Бухтиаровой, В.И. Мальцева и др. — К., 2003; Федорова Л.О., Ветютнева Н.О., Дяченко С.О. Інформаційне забезпечення державних інспекторів територіальних інспекцій з контролю якості лікарських засобів: Методичні рекомендації. — К., 2005.