ГІРУДОТЕРАПІЯ

ГІРУДОТЕРАПІЯ (лат. hirudotherapia < hirudо — п’явка + грец. therapeia — лікування) — спосіб лікування пацієнтів із використанням п’явок. Разом зі звичайним кровопусканням метод Г. широко використовували з найдавніших часів. Відоме використання п’явок у Давньому Єгипті. Вперше Г. описав Пліній в І ст. н.е. як засіб «при ломоті та всілякій лихоманці». Найбільшого застосування метод набув у XVIII–XIX ст. Зокрема, армія Наполеона використовувала щорічно до 6 млн п’явок для лікування хворих і поранених. У Росії у цей час багато лікарів були прихильниками Г., досягаючи непоганих результатів при її використанні при різних хворобах і станах. М.І. Пирогов писав, що в ході Кримської війни та Кавказької експедиції «…даже в простых переломах, где только отмечалась незначительная опухоль, тотчас же ставились пиявки». Перші спроби оцінити достовірність наукових знань про Г. зроблено тільки наприкінці XIX ст. і на той час дискредитували сам метод. Раніше вважалося, що лікувальний ефект Г., за аналогією з кровопусканням, полягає у видаленні з організму «надлишків» крові згідно з домінуючою в етіології захворювань «гуморальною теорією». Експерименти свідчили, що основна лікувальна дія п’явки закладена в секреті її слинних залоз. Нині використання Г. обмежене.

П’явки (hirudinea) — представники особливого класу безхребетних — примітивних кільчастих червів. З медичною метою використовують п’явку медичну (Hirudo medicinalis), яку розводять на спеціальних фермах. У лікуванні зазвичай застосовують особин масою 1–5 г, кожна з яких може висмоктати 10–20 мл крові. При цьому вони вводять в ранку гірудин — речовину, що виробляється їх слинними залозами. Фермент гіалуронідаза, що міститься в ньому, сприяє проникненню інших БАР слини у тканини господаря на глибину до 10 см. Секрет, що виділяється п’явкою в кровотік пацієнта, має спазмолітичний ефект, зміцнює стінки судин, сприяє підтриманню фізіологічних параметрів роботи серця, зниженню згущення крові та поліпшенню мікроциркуляції. Г. чинить комплексну оздоровчу дію на систему кровообігу, забезпечує результативність при лікуванні артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, порушень мозкового кровообігу, варикозного розширення вен, тромбофлебіту, геморою і є визнаним методом відновлення після інфаркту та інсульту. Метод використовують при деяких захворюваннях у гінекології, урології (простатит, пієлонефрит), стоматології (гінгівіт і парадонтоз), в комплексному лікуванні бронхіальної астми і цукрового діабету. Крім того, секрет п’явки виявляє протизапальний і знеболювальний ефект, а також сприяє підвищенню імунітету, посиленню лімфотоку в тканинах, активації фагоцитозу і поліпшенню обмінних процесів. Розміщення п’явки на шкірі у скроневій ділянці сприяє істотному зниженню внутрішньоочного тиску і тому широко застосовується при глаукомі. Г. добре зарекомендувала себе при ураженнях периферичної нервової системи і деяких неврологічних захворюваннях. Відзначено позитивні результати при фурункульозі, червоному вовчаку, хронічній екземі, алергічних захворюваннях. Іноді непоганий результат Г. забезпечує при кровотечах — легеневих, носових, гемороїдальних. Протипоказана Г. при септичних станах, гемофілії, гнійному тромбофлебіті, гепатиті та у період вагітності,.

Лит.: Вили К., Детье В. Биология (биологические процессы и законы). — М., 1974; Каменев Ю.Я. Вам поможет пиявка (Гирудотерапия). — М., 1999; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2000; Савинов В.А. Гирудотерапия в гастроэнтерологии. — Брянск, 2002.