ФАРМАКОІНФОРМАТИКА

ФАРМАКОІНФОРМАТИКА — новий комплексний науковий напрям, який об’єднує досягнення в галузі інформаційних технологій із завданнями фармацевтичної науки й індустрії виробництва ЛП. Теоретична та практична сучасна фармація інтегрується з досягненнями в різних галузях науки, в т.ч. й інформаційних технологій. Така інтеграція визначила виникнення Ф., основні напрями подальшого розвитку якої визначаються практичними завданнями розвитку фармацевтичної галузі.

Фармацевтична освіта і кадрове забезпечення. Завдання Ф. у цьому напрямі включають такі питання: створення систем інформаційної підтримки процесу фармацевтичної освіти, забезпечення переходу на модульно-рейтингову систему відповідно до Болонської декларації, розвитку інститутів післядипломної освіти; розвиток теоретичних і практичних, методологічних і організаційних аспектів впровадження дистанційних технологій фармацевтичної освіти; створення авторських електронних підручників і дистанційних курсів зі спеціальних фармацевтичних дисциплін, віртуальних практикумів; розвиток методів комп’ютерного тестування, методів аналізу результатів тестів, сучасних засобів баз даних і знань у фармацевтичній освіті; створення інформаційної системи оцінки, моніторингу і контролю якості фармацевтичної освіти.

Фармацевтична наука. Для цього напряму характерні такі завдання Ф.: створення систем інформаційного забезпечення для розвитку всіх напрямів фармацевтичної науки: фармакології, фармакогнозії, фармакокінетики, фармакодинаміки, фармакоекономіки і т.д.; розробка оригінальних комп’ютерних технологій на всіх етапах створення і впровадження нових ліків: створення АФІ; фармакологічних і фармацевтичних досліджень їх властивостей; доклінічного і клінічного вивчення ЛП; розвиток методів біоінформатики і генної інженерії для створення нових ЛП.

Виробництво АФІ та ЛП. Основними завданнями Ф. для цього напряму є: розвиток сучасних підходів до впровадження інформаційних систем на ФП відповідно до вимог GMP і ISO, нових технологічних і програмних засобів функціонування інформаційних систем підприємств; розвиток статистичних методів управління якістю ФП на всіх етапах виробництва АФІ та ЛП, включаючи питання моделювання економічної діяльності підприємств, валідації й контролю технологічних процесів; стандартизація інформаційних систем фармацевтичної галузі, у т.ч. програмного забезпечення, що використовується.

Забезпечення якості ЛП та активних субстанцій. Для цього напряму можна виділити такі завдання Ф.: розробка сучасних інформаційних систем управління якістю на всіх етапах виробництва та обороту ЛП відповідно до вимог GLP, GCP, GMP, GDP, GPP; створення і впровадження інформаційних технологій, що забезпечують проведення зовнішнього моніторингу контролю якості виробництва; розробка інформаційних ресурсів на підтримку боротьби з виробництвом і розповсюдженням фальсифікованих ЛЗ.

Оптова і роздрібна реалізація ЛП. У цьому напрямі основними завданнями Ф. є: створення програмних ресурсів інформаційної системи підтримки діяльності національних ФП на основі єдиного довідника товарів, послуг, постачальників, продажів і цін з довідковою інформацією, яка щодня оновлюється; реалізація принципів функціонування інформаційно-програмних систем для аптечних підприємств, інтегруючих бухгалтерський облік товару; роботи з електронним контрольно-касовим апаратом і штрих-декодером; роботи у спеціалізованій інформаційній системі для зберігання й оновлення довідкової інформації, реєстрації, класифікації ЛП; робота з програмами для цінового аналізу і формування замовлення; ведення баз даних постійних клієнтів і т.д.; упровадження в аптечну практику комп’ютерних експертних систем фармацевтичної опіки і попередження використання несумісних ЛП; забезпечення інформаційної підтримки рекламної діяльності реалізації ЛП відповідно до вимог і рекомендацій ЄС; розвиток принципів і програмних ресурсів інтернет-реклами ЛП; розвиток принципів і технологій електронної комерції у фармацевтичній галузі.

Єдине інформаційне поле. Головним завданням Ф. для цього напряму є створення й підтримка інформаційних ресурсів фармацевтичної галузі в межах єдиної національної комп’ютерної мережі МОЗ України з метою забезпечення виробників фармацевтичної продукції, оптово-посередницьких підприємств, аптечних закладів, медичних і фармацевтичних, науково-педагогічних працівників, споживачів об’єктивною, оперативною, повною, обґрунтованою, доказовою і доступною інформацією, спрямованою на якісне медикаментозне обслуговування населення. Інформаційні ресурси національної фармації повинні забезпечити створення і функціонування електронних бібліотек ВНЗ фармацевтичного і медичного профілів; створення централізованих спеціалізованих інформаційних баз даних; доступ і можливість використання електронних версій періодичних видань фармацевтичної галузі; створення й оновлення веб-сайтів обласних/міських державних адміністрацій в розділі «Охорона здоров’я». Методи, за допомогою яких розв’язуються поставлені завдання Ф., умовно можна розділити на такі групи: методи класичної інформатики, методи комп’ютерного моделювання, методи математичного програмування, методи програмування, статистичні методи і методи створення експертних систем. Методи класичної інформатики. До методів класичної інформатики належать: методи класифікації і кодування інформації; методи активного накопичення (перетворення) інформації, включаючи методи її стиснення; методи розпізнавання образів; методи обробки інформації в реальному масштабі часу; методи регламентації доступу зовнішніх користувачів до інформаційних баз даних; методи захисту інформації при її передачі по відкритих каналах зв’язку. Застосування перерахованих методів у завданнях Ф. вимагає врахування специфіки фармацевтичної галузі: діючих стандартів, установлених правових вимог і т.д. Методи комп’ютерного моделювання: комп’ютерна графіка; комп’ютерне конструювання із застосуванням молекулярного дизайну нових ліків із заданими властивостями; комп’ютерне проектування автоматизованих систем управління технологічними процесами підприємств; комп’ютерна реалізація експерименту. Методи математичного програмування: теорія і методи знаходження оптимального рішення, в т.ч. й такі методи програмування: лінійний, нелінійний, дискретний, параметричний, стохастичний, динамічний і методи багатокритерійної оптимізації. Статистичні методи: методи описової статистики, що використовуються для виявлення центральних тенденцій процесів; багатовимірні статистичні методи, що дозволяють проводити класифікацію об’єктів (дискримінантний аналіз), виявляти однорідні групи (кластерний), проводити прогнозування (регресійний), контролювати якість виробничих процесів (індустріальна статистика) і т.д. Методи створення експертних систем, які оперують знаннями в певній галузі з метою вироблення рекомендацій або вирішення проблеми. Методи, які застосовуються для створення експертних систем, можна розділити таким чином: методи отримання знань; методи представлення знань у системі; методи управління процесом пошуку рішення; методи обґрунтування (роз’яснення) ухваленого рішення. Цей набір методів повинен бути доповнений методами розробки інструментальних засобів для експертних систем створення оболонок експертних систем на основі мов програмування високого рівня. Одним із сучасних напрямів розвитку експертних систем є використання технологій штучного інтелекту, серед яких найбільше розповсюдження отримали технології нейромереж.

Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 2002; Від субстанції до ліків / П.А. Безуглий, В.В. Болотов, І.С. Гриценко і др.; За ред. В.П. Черних. — Х., 2005; Концепція розвитку фармацевтичної галузі України/ VI Національний з’їзд фармацевтів України. — Х., 2005; Належна виробнича практика лікарських засобів / За ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загорія, В.П. Георгієвського, Е.П. Безуглої. — К., 1999.