АСКОРБІНОМЕТРІЯ

АСКОРБІНОМЕТРІЯ — титриметричний метод визначення окисників. Заснований на використанні аскорбінової кислоти як відновника, який окиснюється до дегідроаскорбінової кислоти за схемою

С6Н8О6 — 2е 2arrow.eps С6Н8О6 +2Н+

0 = 0,326 В при рН 1,05)

Залежно від умов визначення і природи окиснювачів окиснення може відбуватися більш глибоко з утворенням L-треонової та щавлевої кислот.

Титрант — 0,1 М розчин аскорбінової кислоти, стабілізований динатрієвою сіллю етилендіамінтетраоцтової кислоти, мурашиною кислотою або NH4NCS (УФ-промені, солі важких металів, оксидази прискорюють розкладання розчину). Зберігають у темному місці при температурі 0 °С. Для стандартизації титранту, як правило, використовують розчини KIO3 або йоду. Умови титрування — кисле середовище. Кінцеву точку титрування найчастіше встановлюють за допомогою окисно-відновного індикатора варіамінового синього (4-аміно-4′-метоксидифеніламін); застосовують також потенціометричний або різні варіанти амперометричного методу. У деяких випадках можна здійснювати титрування в середовищі безводної оцтової кислоти 0,05 М розчином аскорбінової кислоти у тому ж розчиннику. Титрант стандартизують за розчином Br2 в оцтовій кислоті.

А. застосовують для визначення Fe3+, Ce(IV), Hg2+, Cu2+, Ag+, I2, NO2–, Cr2O72– та ін. Визначають також і органічні сполуки з нітро-, нітрозо-, азо- та іміногрупами, хлорамін Б, рифаміцин О, рифаміцин S тощо.

Берка А., Вултерин Я., Зыка Я. Новые редокс-методы в аналитической химии. — М., 1968.